Адаптація корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід до умов інтенсивної технології виробництва молока.

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. ДВЗ «Херсонський державний аграрний університет». – Херсон, 2010. В експериментах встановлено, що за екстер’єрно-конституційною оцінкою, клінічними, морфологічними і біохімічними показниками обміну речовин корови і телиці УЧРМ породи максимально наближаються до голштинів, а за масою тіла відхиляються від стандартних показників для породи лише на 1,4-2,6%. Високопродуктивні УЧРМП корови за дворазового доїння на споживання корму витрачають 21,2% добового часу, на відпочинок лежачи − 42,8, стоячи − 26,9, жуйку − 69,7, водопій − 1,0 і доїння − 2,9%. За надоєм за 305 днів I-III лактацій УЧРМ корови поступаються перед голштинами лише на 6,2-11,1%, а за тривалістю доїння, інтенсивністю молоковиведення та повнотою видоювання рівняються з ними. Відмічено, що переведення новорозтелених корів з родильного відділення в ОС, незалежно від режиму доїння, породи і віку супроводжується зменшенням надоїв на 2,5-51,1%, а відновлення його до рівня родильного відділення в корів УЧРМ породи триває 5-20, а в голштинів − 5-15 днів. Коефіцієнти постійності лактації в корів УЧРМ і голштинської порід становлять 66,1 і 69,3%, а індекси адаптації: −11,95 і −0,80 та −11,29 і −4,23. Поліпшення адаптаційних властивостей корів УЧРМ породи до умов безприв’язно-боксового утримання і доїння в доїльному залі за 3-разового доїння увродильному відділенні і в доїльному залі забезпечує додаткове отримання від кожної корови 500 кг молока з економічним ефектом 540 грн. на голову в рік. Ключові слова: адаптація, безприв’язно-боксове утримання, високопродуктивні корови, голштинська порода, українська чорно-ряба молочна порода.