Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/290
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБезух, Василь Михайлович-
dc.contributor.authorBezukh, Vasyl-
dc.contributor.authorPiddubniak, Oksana-
dc.contributor.authorПіддубняк, Оксана Володимирівна-
dc.date.accessioned2018-03-15T08:39:23Z-
dc.date.available2018-03-15T08:39:23Z-
dc.date.issued2015-05-
dc.identifier.urihttp://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/290-
dc.descriptionБезух В.М. Клініко-гематологічний статус собак за отруєння зоокумарином / В.М. Безух, О.В. Піддубняк // Наук. вісник вет. медицини. – Біла Церква, 2015. – № 1 (118). – С. 10–13.uk_UA
dc.description.abstractВідомо, що основна діагностика отруєння собак зоокумарином ґрунтується на анамнезі та характерних клінічних симптомах. Проте діагностувати це захворювання дуже складно, якщо факт потрапляння отрути в організм тварини не був достеменно встановлений. Тому загальні принципи діагностики отруєння собак зоокумарином ґрунтуються на клінічній (симптоми, синдроми) та лабораторній діагностиці (дослідження крові – анемія, гіпопротеїнемія, підвищення активності лужної фосфатази внаслідок гіпоксії, печінкових ферментів, протромбінового часу – час утворення згустку фібрину в плазмі за додавання до неї кальцію хлориду і тканинного стандартизованого тромбопластину). За результатами досліджень у собак за отруєння зоокумарином було встановлено, що загальна кількість еритроцитів та гематокритна величина не змінювалися (5,5±0,3 Т/л та 38,1± 2,86 %, відповідно), а активність ферментів була досить високою (α-амілази – 2903,8±177,3 од/л, АсАТ – 650,9±72,6, АлАТ – 407,9±56,3, ГГТП – 11,65±0,44 од/л), що свідчить про ураження не лише підшлункової залози, а й гепатобіліарної системи в отруєних собак. Крім того, у хворих собак встановлена гіпопротеїнемія (38,8±2,54 г/л), гіпербілірубінемія (11,1±1,48 мкмоль/л), підвищений вміст глюкози (5,0±0,3 ммоль/л) та сечовини (8,7±0,25 ммоль/л). It is known that the main diagnosis of poisoning dogs with warfarin is based on anamnesis and characteristic clinical symptoms. However, it is very difficult to diagnose this disease if the fact of the poison penetration into the animal's organism has not been established reliably. Therefore, the general principles of diagnosis of poisoning dogs with warfarin are based on clinical (symptoms, syndromes) and laboratory diagnostics (blood tests – anemia, hypoproteinemia, increased activity of alkaline phosphatase due to hypoxia, liver enzymes, prothrombin time - the time when a fibrin clot in plasma was formed when it was added to calcium chloride and tissue standardized thromboplastin). According to the results of studies in dogs for poisoning with warfarin, it was found that the total number of erythrocytes and the hematocrit value did not change (5.5±0.3 T/L and 38.1±2.86%, respectively), and the enzyme activity was quite high (α-amylase – 2903.8±177.3 units/l, AsAt – 650.9±72.6, AlAt – 407.9±56.3, GGTP – 11.65±0.44 units/l), which testifies to the defeat of not only the pancreas, but also hepatobiliary system in poisoned dogs. In addition, in patients with dogs, hypoproteinemia (38.8±2.54 g/l), hyperbilirubinemia (11.1±1.48 μmol/l), high glucose (5.0±0.3 mmol/l) and urea (8.7±0.25 mmol/l). Известно, что основная диагностика отравления собак зоокумарином основывается на анамнезе и характерных клинических симптомах. Однако диагностировать это заболевание очень сложно, если факт попадания яда в организм животного не был точно установлен. Поэтому общие принципы диагностики отравления собак зоокумарином основываются на клинической (симптомы, синдромы) и лабораторной диагностике (исследование крови – анемия, гипопротеинемия, повышение активности щелочной фосфатазы вследствие гипоксии, печеночных ферментов, протромбинового времени – время образования сгустка фибрина в плазме при добавлении к ней хлорида кальция и тканевого стандартизированного тромбопластина). По результатам исследований у собак при отравлении зоокумарином было установлено, что общее количество эритроцитов и гематокрит не изменялись (5,5±0,32 Т/л и 38,1±2,86 %, соответственно), а активность ферментов была достаточно высокой (α-амилазы – 2903,8±177,34 ед/л, АсАТ – 650,9±72,66, АЛТ – 407,9±56,37, ГГТП – 11,65±0,44 ед/л), что свидетельствует о поражении не только поджелудочной железы, но и гепатобилиарной системы в отравленных собак. Кроме того у больных собак установлена гипопротеинемия (38,8±2,54 г/л), гипербилирубинемия (11,1±1,48 мкмоль/л), повышенное содержание глюкозы (5,0±0,35 ммоль/л) и мочевины (8,7±0,25 ммоль/л).uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherБілоцерківський національний аграрний університетuk_UA
dc.subjectзоокумаринuk_UA
dc.subjectwarfarinuk_UA
dc.subjectгіпопротеїнеміяuk_UA
dc.subjecthypoproteinemiauk_UA
dc.subjectбілірубінеміяuk_UA
dc.subjectbilirubinemiauk_UA
dc.subjectгіперферментеміяuk_UA
dc.subjecthyperfermentemiauk_UA
dc.subjectлужна фосфатазаuk_UA
dc.subjectalkaline phosphataseuk_UA
dc.subjectα-амілазаuk_UA
dc.subjectα-amylaseuk_UA
dc.titleКлініко-гематологічний статус собак за отруєння зоокумариномuk_UA
dc.title.alternativeClinical and hematological status of dogs for warfarin poisoninguk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
dc.identifier.udc619:616-071.1/.22:615.91:636.7uk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kliniko-gematologichnyj status sobak za otrujennja zookumarynom.pdf581,9 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.