Сравнение чувствительности перевиваемых культур клеток к парвовирусу собак

Abstract

Развитие современной медицины и фармацевтики в значительной мере определяется наличием эффективных клеточных систем, позволяющих проводить эксперименты, осуществлять диагностику и биопроизводство с максимальным выходом продукции. В статье представлены данные об индикации полевого изолята парвовируса собак на территории Украины, выделенного в 2016 году из патологического материала павшего животного с характерными клиническими признаками. В данной статье описывается возможность применения перевиваемых культур клеток, а именно СПЭВ, ВНК-21, RK-13 и их чувствительность к полевому изоляту парвовируса собак. Показаны сроки проявления цитопатического действия на разных линиях культур клеток. Перед проведением культуральных исследований была лабораторно подтверждена моноинфицированость методом ИФА. Было определено, что цитопатогенное действие вируса отмечали через 72 часа после заражения, более интенсивный процесс разрушения клеток отмечали в линии культур клеток ВНК-21 и RK-13, где на 7-8 сутки почти стабильно фиксировали 90-100% цитопатогенного действия вируса, а титр инфекционной активности возрастал с каждым новым пассажем вирусного материала, и к пятому - вырос до 3,8±0,08 lg ТЦД5о/см. Розвиток сучасної медицини і фармацевтики в значній мірі визначається наявністю ефективних клітинних систем, що дозволяють проводити експерименти, здійснювати діагностику та біовиробництва з максимальним виходом продукції. У статті представлені дані про індикації польового ізоляту парвовіруса собак на території України, виділеного в 2016 році з патологічного матеріалу полеглої тварини з характерними клінічними ознаками. У даній статті описується можливість застосування перевіваемих культур клітин, а саме СНЕВ, ВНК-21, RK-13 ​​і їх чутливість до польового ізолятів парвовіруса собак. Показані терміни прояви цитопатичної дії на різних лініях культур клітин. Перед проведенням культуральних досліджень була лабораторно підтверджена моноінфіцірованость методом ІФА. Було визначено, що цитопатогенну дію вірусу відзначали через 72 години після зараження, більш інтенсивний процес руйнування клітин відзначали в лінії культур клітин ВНК-21 і RK-13, де на 7-8 добу майже стабільно фіксували 90-100% цитопатогенного дії вірусу, а титр інфекційної активності зростав з кожним новим пасажем вірусного матеріалу, і до п'ятого - виріс до 3,8 ± 0,08 lg ТЦД5о / см.