«Зелена» модернізація агропродовольчого виробництва як основа стійкості продовольчої системи

Abstract

АНОТАЦІЯ Вступ. Продовольча система відіграє важливу та незамінну роль у забезпеченні життєдіяльності людини. Наша національна продовольча система виходить за рамки самозабезпечення. Її потенціал може нагодувати майже 400 млн. чоловік планети, кількість яких на даний час на планеті проживає біля 7 млрд людей, а до 2050 р. прогнозується, що їх буде біля 9 млрд. Метод (методологія). У статті застосовано економіко-аналітичні та економіко-статистичні методи для оцінювання змін у структурі агропродовольчого виробництва, витрат на екологізацію та показників стійкості продовольчої системи. Методологічну основу дослідження становив порівняльний інституційно-економічний аналіз підходів ЄС і України до впровадження «зелених» стандартів у сільському господарстві та харчовій промисловості. Для узагальнення результатів використано системний і структурно-логічний підхід, що дозволив виявити взаємозв’язки між екологічною модернізацією, економічною ефективністю та продовольчою стійкістю. Результати. У результаті дослідження встановлено, що «зелена» модернізація агропродовольчого виробництва в Україні перебуває на початковій стадії та стримується недостатньою інституційною і фінансовою підтримкою з боку держави. Доведено, що поєднання грантів, субсидій, податкових стимулів і розвитку освітньо-наукової співпраці є ключовою умовою масштабування екологічних інновацій у продовольчому секторі. Обґрунтовано, що впровадження зелених технологій створює потенціал для зростання доданої вартості продукції, підвищення конкурентоспроможності та довгострокової стійкості продовольчої системи України.