Клініко-біохімічний скринінг та лікувальнопрофілактичні заходи за жирової дистрофії печінки в котів

Abstract

Досліджено та порівняно терапевтичну ефективність базової підтримуючої (контрольна група) та комплексної (дослідна група) схем лікування при жировій дистрофії печінки у котів. У даному експерименті використовували загально-клінічні методи дослідження стану тварин обох груп та проводили біохімічний моніторинг показників сироватки крові до початку експерименту та на 20 добу після застосування лікувальних схем. Вивчено, типовий для жирової дистрофії печінки симптомокомплекс: жовтяницю різного ступеня вираженості (у 80 % котів; 18 голів), пригнічений стан та млявість (80 %; 18 голів), ознаки дегідратації (у 70 % тварин; 15 голів), пальпаторну гепатомегалію (у 60 %; 13 голів), а також підтверджену анамнезом втрату ваги (у 85 % котів; 19 голів) та погіршення стану шерстного покриву (у 70 %; 15 голів). Біохімічний аналіз сироватки крові, проведений на початку дослідження за визначеним переліком показників (Загальний білок, Альбуміни %, Альбуміни г/л, АсАТ, АлАТ, Холестерол, Триацилгліцероли), підтверджував наявність метаболічних порушень, характерних для жирового гепатозу. Зокрема, було встановлено значне підвищення активності АсАТ (середні значення 74,2±3,03 Од/л у контрольній та 64,8±3,14 Од/л у дослідній групі) та виражену гіпертригліцеридемію (середні значення 2,08±0,053 ммоль/л та 2,13±0,047 ммоль/л відповідно) порівняно з референтними значеннями. При цьому активність АлАТ та показники білкового обміну в середньому знаходились у межах норми, а рівень холестеролу не мав вірогідних відхилень від норми чи між групами на початку експерименту.