Макроелементний обмін у лошат за гіперкальцитонінемії

Abstract

Вивчено зміни Кальцію, Фосфору, Магнію у лошат за гіперкальцитонінемії. В перші місяці життя метаболізм Кальцію піддавався змінам. Упродовж першого місяця життя у більшості лошат (85,7%) проявляється гіпокальціємія. Очевидно, вона є фізіологічною, оскільки в цей період життя кальцитонін сприяє в остеоцитах гальмуванню ферментів, які руйну- ють кісткову тканину для забезпечення укріплення кістяку. У подальші періоди життя лошат за гіперкальцитонінемії гіпокальціємію виявляли менше: у одно- і двомісячного віку її виявляли у 57,1% лошат; у три- – п’ятимісячному – у 42,9%. У шестимісячних лошат показники загального Кальцію в сиро- ватці крові були в межах фізіологічних коливань (2,15–2,63 ммоль/л). Щодо іонізованого Кальцію, то його вміст у лошат за гіперкальцитонінемії практично був однаковим впродовж всього періоду досліджень (0,96 ± 0,019 ммоль/л в перший день життя – 1,0 ± 0,014 ммоль/л в шестимісячному віці). Частка іонізованої форми макроелементу до загального кальцію була стабільною і коливалась від 48,8% після народження до 47,0% в 5-місячному віці. Лише у шестимісячних лошат вона була найнижчою і складала 43,0% від вмісту загального кальцію в сироватці крові. Показники інших макроелементів – Фосфору і Магнію у лошат за гіперкальцитонінемії істотно не відрізнялися від тварин з фізіологічними величинами гормону. Зокрема, уміст фосфору, незалежно від віку, майже в усіх тварин був у ме- жах 0,9–1,18 ммоль/л (лише в окремих тварин показники його були менші – 0,81–0,76 ммоль/л). Уміст Магнію в сироватці крові лошат за гіперкальцитонінемії був у межах 0,91–1,16 ммоль/л. Изучены изменения Кальция, Фосфора, Магния у жеребят при гиперкальцитонинемии. В первые месяцы жизни метабо- лизм Кальция подвергался изменениям. На протяжении первого месяца жизни у большинства жеребят (85,7%) проявляет- ся гипокальциемия. Наверно, она является физиологической, поскольку в этот период жизни кальцитонин способствует в остеоцитах торможению ферментов, которые разрушают костную ткань для обеспечения укрепления скелета. В последующие периоды жизни жеребят при гиперкальцитонинемии гипокальциемию наблюдали менее: в одно- и двух- месячном возрасте ее обнаружили в 57,1% жеребят; в три- – пятимесячном – в 42,9%. В шестимесячных жеребят пока-затели общего Кальция в сыворотке крови были в пределах физиологических колебаний (2,15–2,63 ммоль/л). Относительно ионизированного кальция, то его содержание в жеребят за гиперкальцитонинемии практически был одинаковым на про- тяжении всего периода исследований (0,96 ± 0,019 ммоль/л в первый день жизни – 1,0 ± 0,014 ммоль/л в шестимесячном возрасте). Доля ионизированной формы макроэлемента относительно общего Кальция, была стабильной и колебалась от 48,8% после рождения до 47,0% в 5-месячном возрасте. Только у шестимесячных жеребят она была самой низкой и сос- тавляла 43,0% от содержания общего кальция в сыворотке крови. Показатели других макроэлементов – Фосфора и Магния у жеребят при гиперкальцитонинемии существенно не отли- чались от животных с физиологическими величинами гормона. В частности, содержание Фосфора, независимо от возра- ста, почти у всех животных, было в пределах 0,9–1,18 ммоль/л (лишь у отдельных животных показатели были меньше – 0,81–0,76 ммоль/л). Содержание Магния в сыворотке крови жеребят при гиперкальцитонинемии было в пределах 0,91– 1,16 ммоль/л.