Оцінка особливостей щільності та просторової структури популяції червонокнижних та ранньоквітучих видів рослин Ніжинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України»

Abstract

Мета досліджень – оцінити щільність та просторову структуру популяцій червонокнижних і ранньоквітучих видів рослин Ніжинського надлісництва та визначити екологічні чинники, що впливають на їхній стан і життєздатність. У роботі представлено результати комплексного дослідження популяцій червонокнижних і ранньоквітучих видів рослин, що зростають на території Ніжинського надлісництва філії «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Метою дослідження було виявлення видового складу, оцінка щільності, просторової та вікової структури популяцій, встановлення ключових факторів впливу та рівня загроз для рідкісних видів, а також формування науково обґрунтованих заходів їх охорони. У ході експедиційних досліджень на 20 пробних площах зафіксовано 8 видів ранньоквітучих рослин, серед яких 5 занесені до Червоної книги України: Galanthus nivalis, Corydalis cava, Allium ursinum, Paeonia tenuifolia та Daphne mezereum. Домінуючими за чисельністю виявлено геофіти, що становлять 75 % від загальної кількості видів. Найбільшу щільність популяцій мають Galanthus nivalis (31,4 ос./м²) і Corydalis cava (27,6 ос./м²), тоді як Paeonia tenuifolia та Daphne mezereum демонструють критично низьку чисельність (2,9 та 1,4 ос./м²), що свідчить про регресивний та депресивний стан популяцій. Просторова структура видів, оцінена за індексами Кларка–Еванса та Morisita, виявила значну мозаїчність популяцій: від рівномірного розподілу (Daphne mezereum) до сильно агрегованих фрагментів (Paeonia tenuifolia). Вікова структура підтвердила повночленність популяцій Galanthus nivalis та Corydalis cava, сталий тип – у Allium ursinum, натомість Paeonia tenuifolia та Daphne mezereum характеризуються дефіцитом ювенільних особин та домінуванням генеративних рослин. Комплексний аналіз загроз дав змогу розрахувати інтегральний індекс (Iінт), що показав найвищий рівень ризику для Paeonia tenuifolia (62 %), високий – для Galanthus nivalis, Corydalis cava і Daphne mezereum (52–57 %), та помірно-високий – для Allium ursinum (48 %). Найбільш небезпечними чинниками визначено рекреаційне навантаження, лісогосподарські рубки, зміни гідрологічного режиму та викопування рослин. На основі отриманих даних розроблено комплекс заходів охорони, що охоплює територіальну, лісогосподарську, гідроекологічну, біотехнологічну та еколого-освітню складові, а також рекомендації щодо наукового моніторингу та створення мікрозаповідних ділянок. Результати дослідження можна використовувати для планування природоохоронних заходів, актуалізації лісогосподарських регламентів, підвищення ефективності моніторингу рідкісних видів і формування довгострокових програм збереження флористичного різноманіття регіону.