Продуктивність сортів сої залежно від застосування біопрепаратів в умовах ТОВ «Хортиця-Агро» Житомирського району Житомирської області

Abstract

Встановлено, що висота рослин і висота кріплення нижнього бобу мають додатний зв’язок із продуктивністю сортів сої за різного вияву морфо-метричних ознак. На формування біометричних показників істотний вплив має група стиглості сорту, щільність ценозу та біопрепарати. Скоростиглі сорти формували максимальну урожайність за густоти 800 тис. рослин/га. Обробка посівів біопрепаратами «Євростім Фіто» та «Ізабіон» забезпечувала приріст урожайності в межах 0,22–0,52 т/га. Найбільш ефективним виявився препарат «Євростім Фіто», який підвищував урожайність зерна в групі скоростиглих сортів на 0,33 т/га (10,6 %), у середньоранніх – на 0,43 т/га (9,1 %), у середньостиглих – на 0,52 т/га (9,9 %). Визначальним фактором формування показника «маса 1000 насінин» була група стиглості сортів сої. У скоростиглих сортів Вільшанка та Писанка цей показник становив 147–149 г, у середньоранніх сортів Славна та Камея – 157–158 г, у середньостиглих сортів Златопільська та Говерла – 166–167 г, що зумовило різницю між скоростиглими та середньостиглими сортами на рівні 18–19 г.Максимальне накопичення протеїну в насінні було характерним для середньостиглих сортів: Златопільська – 38,5–41,1 %, Говерла – 39,1–41,2 %. Вміст протеїну в насінні сої визначався тривалістю вегетаційного періоду сорту і в умовах досліду на контрольних варіантах змінювався від 37,2 % у скоростиглого сорту Вільшанка до 39,2 % у середньостиглого сорту Говерла.