Ефективність впливу різних видів і доз мінеральних добрив на формування продуктивності сої в умовах ПП «Горизонт» Білоцерківського району Київської області

Abstract

Доведено, що внесення мінеральних добрив без застосування інокуляції забезпечує суттєву інтенсифікацію формування симбіотичного апарату на кореневій системі сої до початку повної стиглості насіння. У порівнянні з контрольними ділянками, максимальна кількість активних бульбочок спостерігалася за умови внесення N50P20K20 та N70P30K30, досягаючи показників 40,3–42,5 шт. на одну рослину. Водночас поєднання мінерального живлення з препаруванням насіння специфічними штамами бактерій призводило до ще вагомішого зростання кількості бульбочок порівняно з варіантами без інокуляції. Передпосівна інокуляція насіння також детермінує достовірне підвищення продуктивності окремої рослини, зокрема маса насіння з однієї особини зростала на 14–18% відносно неінокульованих ділянок. Динаміка впливу мінеральних добрив на цей показник зберігала аналогічний напрямок розвитку як на фоні інокуляції, так і без неї. Результати досліджень вказують на те, що найбільший вплив на варіабельність урожайності сої мають метеорологічні умови та рівень мінерального живлення, тоді як чинник інокуляції виявився менш вираженим у загальній структурі врожаю. Усереднені дані за два роки експериментів демонструють зростання врожайності від базових 2,37 т/га до 2,78 т/га при застосуванні N50 та до 3,11 т/га за умови внесення N70. Використання повної схеми живлення у дозі N50P20K20 дозволило досягти врожайності 3,21 т/га, а інтенсифікація до рівня N70P40K40 забезпечила максимальний результат - 3,37 т/га. Ефект від передпосівної обробки насіння бактеріальними препаратами варіював у межах 0,22–0,34 т/га додаткового збору зерна залежно від фону живлення.