Міжнародний досвід участі правоохоронних органів в забезпеченні національної безпеки і оборони та можливості його адаптації в Україні

Abstract

Дослідження аналізує міжнародний досвід участі правоохоронних органів у забезпеченні національної безпеки та оборони, зокрема адаптацію інноваційних підходів до українських реалій. Основна проблематика полягає у необхідності переосмислення традиційних функцій правоохоронних структур у контексті сучасних загроз: кіберзлочинності, гібридної війни, транснаціонального тероризму. Автор акцентує на важливості технологізації (використання ШІ, дронів, аерокосмічного моніторингу), міжсекторальної координації та гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Дослідження доводить, що ефективна адаптація міжнародного досвіду вимагає системного підходу, поєднання технологій із демократичним контролем та врахування соціально-політичних аспектів. Для України ключовим є запозичення моделей ЄС (наприклад, єдиних стандартів відеоспостереження) із одночасною охороною прав людини. Результати дослідження підкреслюють: стратегічні пріоритети (необхідність проактивних заходів замість реактивного реагування), важливість міжнародної інтеграції (посилення ролі Національного центрального бюро Інтерполу в Україні та співпраця з Європолом), правові ініціативи (запровадження Інформаційного кодексу для балансу між безпекою та правами громадян) та організаційні зміни (пропозиція створити Центр координації при РНБО для синхронізації дій усіх сил національної безпеки і оборони). Доведено, що сучасна парадигма національної безпеки вимагає гнучкості правових рамок (швидке оновлення законодавства для відповіді новим загрозам), технологізації (використання AI для аналізу даних, штучного інтелекту (ШІ), дронів для спостереження), міждисциплінарності (інтеграція знань із соціології, політології, економіки, IT).