Вплив ферментного препарату Hemicell®HT на обмін речовин молодняку гусей

Abstract

На процеси травлення в організмі птиці впливає багато чинників: вік, стать, крос птиці, напрям продуктивності, раціон. Основними показниками вивчення фізіології травлення у наукових працях з питань повноцінної годівлі птиці є визначення коефіцієнтів перетравності поживних речовин раціону, обмін азоту, кальцію та фосфору. У період проведення балансового досліду гусенята контрольної та дослідних груп отримували ідентичний раціон в однаковій кількості. Повне поїдання кормосуміші забезпечило щодобове споживання поживних речовин піддослідною птицею. Перетравність поживних речовин кормів, що надходять до організму, багато у чому залежить від ферментативної активності залоз внутрішньої секреції, секреторної функції відділів травного каналу та окремих органів. За годівлі гусенят однією тільки повнораціонною кормовою сумішшю (гуси 1-ї контрольної групи) перетравність сухої речовини кормосуміші була на рівні 75,8 %, додавання до раціону 150 г на 1 т кормосуміші ферментного препарату Hemicell®HT (гуси 2-ї дослідної групи) підвищує її перетравність на 0,9 %, збільшення дози ферментного препарату до 250 г (гуси 3-ї дослідної групи) – на 1,4, до 310 г (гуси 4-ї дослідної групи) – на 1,5 %. Аналогічна закономірність спостерігається і з органічною речовиною. Якщо в гусей 1-ї контрольної групи перетравність становила 77,8 %, то в аналогів 2-ї групи вона зросла на 1,2 %, 3-ї – на 2,4 (р≤0,05) і в 4-ї групи – на 2,1 % (р≤0,05). Підвищення перетравності органічної речовини раціону гусенят дослідних груп відбулося в основному за рахунок перетравності сирого протеїну та сирого жиру. Найвища перетравність протеїну спостерігалася у гусей 3-ї дослідної групи і склала 93,6 %, потім в аналогів 4-ї – 92,2 та у птиці 2-ї дослідної групи –91,0 %, що вище порівняно з птицею 1-ї контрольної групи, відповідно, на 5,0 % (р≤0,05); 3,6 і 2,4 % (р≤0,001). Однак низьке дозування ферментного препарату, на відміну від середнього та високого, сприяє більш вищій перетравності сирого жиру в організмі птиці. Так, якщо у гусей 1-ї контрольної групи перетравність сирого жиру склала 52,2 %, то в аналогів 2-ї дослідної групи вона зросла на 12,0 % (р≤0,001) і склала 64,2 %, в гусей 3-ї дослідної групи – на 8,1 % (р≤0,01) і склала 60,3 %, в аналогів 4-ї дослідної групи – на 9,7 % і склала 61,9 % (р≤0,01). Суттєвих відмінностей між групами в перетравності сирої клітковини та БЕР не спостерігалося. Перетравність сирої клітковини перебувала в межах від 29,2 % у гусенят 1-ї контрольної групи, до 31,8 % – в аналогів 4-ї дослідної групи, а перетравність БЕР – від 81,8 % у гусенят 2-ї дослідної групи, до 83,1 % в гусенят 3-ї дослідної групи. Таким чином, на перетравність поживних речовин раціонів гусенят ферментний препарат впливає неоднаково, низьке дозування здебільшого впливає на перетравність сирого жиру, середнє – сирого протеїну, високе дозування – на перетравність сирого протеїну і жиру, проте менше, ніж середнє дозування. Найвище використання азоту в тілі гусенят спостерігається за включення до складу основного раціону ферментного препарату в дозі 250 г на 1 т кормової суміші. Ферментний препарат менше впливає на перетравлення і відкладення в тілі фосфору, водночас найбільше відкладення кальцію в організмі спостерігається за середнього дозування препарату, що вивчається. Низьке дозування ферментного препарату не впливає на підвищення його ретенції в організмі гусенят.