Організаційно-правові питання протидії расовій дискримінації в Україні

Abstract

У статті проведене послідовний та системний аналіз вітчизняної моделі організаційній та правовій протидії факторам расової дискримінації. У роботі надане характеристику особливостей еволюційного розвитку релевантної нормативної бази, що є сформованою у вимірі захисту права людини не бути дискримінованим та досліджене застосування релевантних нормативних механізмів у правозастосовчій практиці. У дослідженні проведене оцінку ефективності нормативного встановлення національної моделі організаційних та правових засобів протидії в Україні расовій дискримінації згідно з Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та системи документів Комітету з ліквідації расової дискримінації ООН, а також у діяльності профільного Спеціального доповідача ООН. Авторкою здійснене оцінку відповідних міжнародних стандартів та національної нормативної бази, насамперед норм Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» 2012 р. та Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» 2021 р. й відповідної судової й адміністративної практики. У статті запропоноване послідовний порівняльний аналіз ефективності реалізації цих актів та запропоновані шляхи їх удосконалення. Авторка доводить, що в Україні аспекти процедурного реагування на факти расової дискримінації не отримали відображення у згаданих Законах України, а тому процедури організаційно-правового забезпечення протидії расовій дискримінації ще потребують на власне удосконалення. Так саме у статті вказане, що Україні необхідно вжити заходів із встановлення компетенції національного органу влади, якій мав би повноваження попередньої оцінки ймовірних порушень Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р. відповідно до її ст. 14, до подання індивідуальних петицій до Комітету з протидії расовій дискримінації ООН.