Особливості формування вегетативних органів у гібридних поколіннях пшениці ярої в умовах ННДЦ БНАУ

Abstract

Сучасний рівень виробництва пшениці твердої ярої не задовольняє потреби попиту і пропозиції. Вирішення даної проблеми можливе завдяки створенню та впровадженню у виробництво нових високоврожайних сортів, адаптованих до інтенсивних технологій вирощування, здатних реалізувати їхній генетичний потенціал. У роботі проаналізовано стан та результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених в селекції пшениці твердої ярої для створення адаптивних сортів, здатних забезпечити високу і стабільну продуктивність у різних умовах довкілля та стійких до екстремальних умов вирощування, основних грибних захворювань, сильних за показниками якості зерна. Визначено успадкування за ступенем фентипового домінування у F1. Установлено значне варіювання ступеня домінування (hр) залежно від ознаки та комбінації схрещування – від позитивного наддомінування (hр > +1) до негативного наддомінування (hр < -1). За типом позитивного наддомінування виділені комбінації схрещування: за довжиною колоса – МІП Райдужна / Тера (hp = 1,24), Жізель / МІП Райдужна (hp = 1,22) МІП Райдужна / Жізель (hp = 1,17); за масою зерна з колоса – Ремарка / МІП Магдалена (hp = 2,42). За типом негативного наддомінування висоти рослин виявлено комбінації – МІП Магдалена / МІП Ксенія (hp = -1,78), МІП Магдалена / МІП Райдужна (hp = - 1,69), Тера / МІП Магдалена (hp = -1,01). Виявлено рівень прояву ступеня і частоти позитивних трансгресій у популяцій F2. Найбільшу кількість позитивних трансгресій виявлено за ознаками «маса зерна з колоса»у популяціях: МІП Райдужна / МІП Магдалена, МІП Райдужна / Ремарка, Жізель / МІП Райдужна; «кількість зерен з колоса» – МІП Ксенія / МІП Райдужна, Жізель / МІП Ксенія, Спадщина / Жізель; «кількість колосків у колосі» – МІП Райдужна / Тера, МІП Ксенія / Спадщина, МІП Ксенія /Ремарка; частоту – за ознаками «кількість зерен з колоса» та «кількість колосків у колосі».