Порівняння ліній мутантного походження ріпаку ярого за основними елементами продуктивності

Abstract

Проведено оцінку та порівняння ліній мутантного походження за цінними господарськими ознаками, такими як висота стебла, кількість гілок першого порядку, кількість стручків на центральному суцвітті. Визначено показник гомеостатичності у досліджуваних шести мутантних форм за даними ознаками. Дослідженння проводилися 2014-2015 рр. в умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету. Найбільше зменшення висоти стебла у рослин впродовж двох років дослідження відмічено у лінії мутантного походження ІВР 14-4/1 (92,0±2,2 і 89,0±0,9 см), що в середньому становило 90,5 см, що на 27,1 см менше за сорт- стандарт Марія та на 25,4 см – за вихідний сорт Магнат. Коефіцієнт варіації даної мутантної форми (V=6,0 %), також вказував на слабке варіювання висоти стебла за роки проведення досліджень. Найвищий прояв гомеостатичності за цією ознакою отримано у ліній мутантного походження ІВР 14-10/3 – 2726, ІВР 14-6/2 – 2569, ІВР 14-8/3– 2374, ІВР 14-7/2 – 2091. За кількістю гілок першого порядку виділено номери, в яких сформувалася найбільша кількість їх: ІВР 14-8/3 (6,0 шт.) та ІВР 14-10/3 (5,7 шт.). Ці зразки перевищували сорт-контроль Магнат (5,1 шт.) та сорт-стандарт Марія (5,5 шт.). За кількістю стручків на центральному суцвітті виділено лінії мутантного походження ІВР 14-7/2 (35,0 шт.), ІВР 14-8/3 (34,0 шт). Ці номери характеризувалися середнім значенням коефіцієнту варіації (14,0 і 12,5 %). Прояв високої гомеостатичності отримано в ІВР 14-4/1 – 435, ІВР 14-2/1 – 344, ІВР 14-10/3 – 304. Отримані результати досліджень свідчать, що лінії мутантного походження є цінним матеріалом для подальшого селекційного процесу.