Оцінка ресурсного потенціалу сільського господарства України: регіональний аспект

Abstract

У статті досліджено економічну сутність ресурсного потенціалу галузі сільського господарства. Проведено оцінку забезпеченості ресурсним потенціалом сільськогосподарськими підприємствами регіонів. Установлено, що категоріальний апарат ресурсного потенціалу ґрунтується на ресурсному, функціональному та інституційному підходах, які проявляються на етапах його формування та використання. З’ясовано, що під ресурсним потенціалом слід розуміти матеріальну умову для відтворення просторових (земельних), трудових та матеріально-технічних ресурсів з метою ефективного функціонування підприємств із урахуванням організаційних, галузевих, виробничих та регіональних особливостей. Обґрунтовано, що ресурсний потенціал сільського господарства слід оцінювати за такими показниками, що характеризують забезпеченість суб’єктів господарювання земельними, трудовими, основними й оборотними засобами. Охарактеризовано методичний інструментарій оцінки ресурсного потенціалу з позицій його наявності та використання. Доведено, що оцінка забезпеченості сільського господарства ресурсним потенціалом може бути проведена за коефіцієнтним та результативним методами, а вплив факторів на його величину – за кореляційно-регресійним. Проведено оцінку забезпеченості ресурсним потенціалом галузі сільського господарства у розрізі регіонів. Виявлено, що найкращий рівень забезпеченості ресурсним потенціалом мав місце у господарствах усіх категорій Київської, Дніпропетровської та Волинської областей. Встановлено, що найвища ефективність використання ресурсного потенціалу була зафіксована у підприємствах Вінницької області, де спостерігався найвищий обсяг виробництва валової продукції за 2012-2014 роки. З’ясовано, що найбільший вплив на віддачу ресурсного потенціалу галузі сільського господарства (вартість валової продукції) мають такі фактори, як продуктивність праці, величина вартості основних виробничих фондів та розмір матеріальних витрат. Виявлено, що земля та праця займають провідне місце у формуванні ресурсного потенціалу галузі сільського господарства, відтворенню яких має приділятися належна увага. В статье исследована экономическая сущность ресурсного потенциала отрасли сельского хозяйства. Проведена оценка обеспеченности ресурсным потенциалом сельскохозяйственными предприятиями регионов. Установлено, что категориальный аппарат ресурсного потенциала основывается на ресурсном, функциональном и институционном подходах, которые проявляются на этапах его формирования и использования. Выяснено, что под ресурсным потенциалом следует понимать материальное условие для воссоздания пространственных (земельных), трудовых и материально-технических ресурсов с целью эффективного функционирования предприятий с учетом организационных, отраслевых, производственных и региональных особенностей. Обосновано, что ресурсный потенциал сельского хозяйства следует оценивать по таким показателям, которые характеризуют обеспеченность субъектов ведения хозяйства земельными, трудовыми, основными и оборотными средствами. Охарактеризован методический инструментарий оценки ресурсного потенциала с позиций его наличия и использования. Доказано, что оценка обеспеченности сельского хозяйства ресурсным потенциалом может быть проведена при помощи коэффициентного и результативного методов, а влияние факторов на его величину – по корреляционно-регрессионным. Проведена оценка обеспеченности ресурсным потенциалом отрасли сельского хозяйства в разрезе регионов. Обнаружено, что наилучший уровень обеспеченности ресурсным потенциалом имел место в хозяйствах всех категорий Киевской, Днепропетровской и Волынской областей. Установлено, что наивысшая эффективность использования ресурсного потенциала была зафиксирована в предприятиях Винницкой области, где наблюдался наивысший объем производства валовой продукции за 2012-2014 годы. Выяснено, что наибольшее влияние на отдачу ресурсного потенциала отрасли сельского хозяйства (стоимость валовой продукции) имеют такие факторы, как производительность труда, величина стоимости основных производственных фондов и размер материальных расходов. Обнаружено, что земля и труд занимают ведущее место в формировании ресурсного потенциала отрасли сельского хозяйства, воссозданию которых должно уделяться надлежащее внимание.