Трактування родючості ґрунту в органічному землеробстві у контексті нової біосферної парадигми природокористування закону ноосфери В.І. Вернадського

Abstract

У новому розумінні природокористування розглядають як задоволення потреб суспільства через раціональне використання різних видів природних ресурсів і природних умов, що має обмеження екологічного, економічного, соціального і етичного характеру. Це визначення відрізняється від традиційних чітко вираженим екологічним імперативом, під яким розуміють вимоги і правила охорони навколишнього середовища, що випливають з незворотності настання негативних наслідків для людини і навколишнього середовища, невідтворюваності або важкої відтворюваності природних ресурсів унаслідок діяльності людини. Екологічний імператив визначає ту межу допустимої активності людини, яку вона не має права переступити за жодних обставин. Досягненням гармонії між виробничими і екологічними функціями сільськогосподарського ландшафту визначають процес біологізації землеробства. In a new understanding, nature management is considered as a pleasure needs of society through the rational use of various types of natural resources resources and natural conditions, which has environmental, economic, social and ethical nature. This definition differs from the traditional ones in a clear way ecological imperative, which means protection requirements and rules of the environment resulting from the irreversibility of the onset negative consequences for people and the environment, non-reproducibility or difficult reproducibility of natural resources as a result of human activity. The ecological imperative defines that limit permissible activity of a person, which he has no right to transgress no circumstances Achieving harmony between production and environmental functions agricultural landscape determine the biologization process agriculture