Етологічне та патофізіологічне обґрунтування використання кальцію глюконату для лікування телят, хворих на бронхопневмонію

Abstract

Особливістю патогенезу бронхопневмонії у телят є розвиток запальної реакції, яка негативно впливає на будову (консолідацію) та функцію легеневої тканини. За поширення запальної реакції структурні і функціональні зміни можуть набувати незворотного прояву. Тому метою дослідження було порівняти ефективність кальцію глюконату та нестероїдного протизапального препарату кетопрофен за лікування телят, хворих на бронхопневмонію. Дослідження проводили на базі молочно-товарної ферми з середньорічним надоєм 8500 кг молока на одну корову та наукової лабораторії кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин Білоцерківського НАУ. Для вивчення ефективності кальцію глюконату за лікування телят хворих на бронхопневмонію 3–4,5-місячного віку розділили на дві групи – контрольну (16 голів) та дослідну (12 голів). Після постановки діагнозу на бронхопневмонію усім телятам призначали антибіотикотерапію за використання препарату кламоксан (BioTestLab). Телятам контрольної групи додатково призначали нестероїдний протизапальний препарат кефен (Merial, France), телятам дослідної групи – кальцію глюконат (ВАТ «НВП» Укрзооветпромпостач). Встановлено, що перебіг бронхопневмонії у телят характеризувався розвитком відповідних клінічних ознак (пригнічений загальний стан, тахіпноє, тахікардія, кашель, виділення слизу з носових ходів), незначним лейкоцитозом (13,38±0,46 Г/л) та ознаками розвитку зневоднення, про що свідчить відносно високий показник гематокриту (45,47±2,18 %). Динаміка клінічних та лабораторних показників була подібною у хворих телят обох груп. Це свідчить про те, що патогенетичний вплив та протизапальна активність є однаково ефективною в обох досліджуваних препаратах – кефен та кальцію глюконат. У телят, хворих на бронхопневмонію встановлено затримку умовного кормового рефлексу у 3–10 разів. Нормалізація клінічних та лабораторних показників супроводжувалися відновленням тривалості реалізації умовного кормового рефлексу, що дозволяє рекомендувати використовувати досліджувані етологічні показники для моніторингу перебігу бронхопневмонії у телят. Зважаючи на отримані результати вважаємо перспективним напрямом подальших досліджень вивчення ефективності препаратів кальцію глюконату за інших патологій запального прояву у тварин та розширення показань до використання етологічних показників для моніторингу перебігу захворювань у домашніх тварин.