DSpace Собрание:

Клініко-експериментальне обґрунтування діагностики та лікувально-профілактичних заходів за гіпокальціємії кітних і лактуючих кіз

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Клініко-експериментальне обґрунтування діагностики та лікувально-профілактичних заходів за гіпокальціємії кітних і лактуючих кіз Авторы: Гоцуляк, Максим Миколайович; Hotsuliak, Maksym Краткий осмотр (реферат): Дисертаційна робота присвячена вивченню гіпокальціємії кітних і лактуючих кіз, її поширенню, інформативності методів ранньої діагностики (лабораторні дослідження крові, ультразвукова остеометрія) та клініко-експериментальному обґрунтуванню лікувально-профілактичних заходів за зазначеної патології. На першому етапі науково-дослідної роботи вивчено клініко-біохімічний статус 537 кітних і лактуючих кіз першої-четвертої лактацій. Дослідження проводили в господарствах, де утримуються кози, переважно, зааненської породи молочного напряму продуктивності. Здійснювали аналіз технологій утримання та раціонів годівлі тварин. Провели клінічне дослідження кіз, вивчили динаміку метаболізму кальцію загального та його окремих фракцій (ультрафільтрований, іонізований, нейтральний, протеїнзвʼязаний), активності загальної лужної фосфатази та її ізоензимів (кишковий і кістковий), кислої фосфатази, а також концентрації 25OH D3 (кальцидіолу) у кітних і лактуючих козематок. Визначали уміст кальцію загального в молозиві і молоці клінічно здорових лактуючих тварин. За результатами досліджень сироватки крові клінічно здорових козематок встановлено фізіологічні ліміти кальцію загального (2,20–2,90 ммоль/л), кальцію ультрафільтрованого (1,13–2,33 ммоль/л), кальцію іонізованого (0,47–1,20 ммоль/л), кальцію нейтрального (0,15–1,53 ммоль/л), кальцію протеїнзвʼязаного (0,16–1,20 ммоль/л), активності загальної лужної фосфатази (12,6–412,1 Од/л), її кісткового (7,4–401,3 Од/л) і кишкового ізоензимів (5,6–70,5 Од/л) та кислої фосфатази (0,92–11,6 Од/л). Співвідношення Са іонізованого до Са ультрафільтрованого та до Са загального у клінічно здорових козематок становить, відповідно, 49,1 і 35,3 %. Між оптимальною концентрацією кальцію загального та його іонізованою фракцією у сироватці крові клінічно здорових тварин встановлений позитивний корелятивний звʼязок (r = + 0,30). Установлено, що концентрація кальцію загального у молозиві клінічно здорових кіз через 1–2 год. після окоту знаходилась у діапазоні 1,91–1,98 г/кг. Між умістом Са загального у молозиві і кальцію загального та його іонізованої фракції в сироватці крові козематок встановлений позитивний коефіцієнт детермінації (R2 = 0,27; R2 = 0,92; p<0,05; p<0,001). Концентрація макроелемента в молоці козематок зі збільшенням терміну лактації вірогідно знижувалась за її зростання у сироватці крові (R2 = 0,32; p<0,05). Для ранньої діагностики субклінічного перебігу гіпокальціємії кітних і лактуючих козематок уперше клініко-експериментально обґрунтовано інформативність кальцію ультрафільтрованого (індекс J – 50,0 %; р<0,001), кальцію іонізованого (індекс J – 100 %; р<0,001), кальцію протеїнзвʼязаного (індекс J – 100 %; р<0,001), активність загальної лужної фосфатази (індекс J – 99,3 %; р<0,01), її кісткового (індекс J – 100 %; р<0,01) і кишкового ізоензимів (індекс J – 99,6 %; р<0,001), а також кислої фосфатази (індекс J – 100 %; р<0,001). Результати ROC-аналізу підтверджують їх високу інформативність, вимірювання кальцію загального проводити для моніторингових досліджень. У сироватці крові кіз, хворих на субклінічний перебіг гіпокальціємії, встановлено зниження концентрації кальцію загального (1,97±0,011 ммоль/л; p<0,001) та його окремих фракцій: ультрафільтрованої (1,47±0,025 ммоль/л; p<0,001), іонізованої (0,63±0,011 ммоль/л; p<0,001), протеїнзвʼязаної (0,75±0,029 ммоль/л; p<0,001), а також кальцидіолу (17,5±1,20 нг/мл; p<0,01), підвищення активності загальної лужної фосфатази (267,0±15,08 Од; p<0,01), її кісткового (257,0±14,68 Од/л; p<0,01) і кишкового (56,3±4,50 Од/л; p<0,001) ізоензимів, кислої фосфатази (9,0±0,48 Од/л; p<0,05), порівняно з клінічно здоровими тваринами. Швидкість поширення УЗ-хвилі по ділянці останніх ребер у хворих тварин була вірогідно меншою (p<0,001) ніж у клінічно здорових козематок. Теоретично й експериментально обґрунтовано високу лікувально-профілактичну ефективність застосування додаткового корму “Коза кітна” і “Коза дійна” у поєднанні з мінеральною сумішшю «Vita», що сприяє покращенню клінічному стану кіз, нормалізації діяльності систем організму, відновленню метаболізму кальцію, а також зростанню швидкості проходження ультразвуку. Описание: This thesis examines hypocalcaemia in pregnant and lactating goats, its prevalence, the diagnostic value of early detection methods (blood tests and ultrasound osteometry), and provides a clinical and experimental rationale for therapeutic and preventive measures for this condition. In the first stage of the research, the clinical and biochemical status of 537 pregnant and lactating goats in their first to fourth lactations was studied. The research was conducted on farms where goats, predominantly of the Saanen breed with a dairy production focus, are kept. An analysis was carried out of animal husbandry practices and feeding rations. A clinical examination of the goats was conducted, and the dynamics of total calcium metabolism and its individual fractions (ultrafiltrated, ionised, neutral, protein-bound), the activity of total alkaline phosphatase and its isoenzymes (intestinal and bone), acid phosphatase, as well as the concentration of 25OH D3 (calcidiol) in pregnant and lactating goats. The total calcium content was determined in colostrum and milk from clinically healthy lactating animals. Based on the results of blood serum analyses in clinically healthy female goats, the physiological reference ranges for total calcium (2.20–2.90 mmol/l), ultrafiltrated calcium (1.13–2.33 mmol/L), ionised calcium (0.47–1.20 mmol/L), neutral calcium (0.15–1.53 mmol/L), protein-bound calcium (0.16–1.20 mmol/L), total alkaline phosphatase activity (12.6–412.1 U/L), its bone (7.4–401.3 U/L) and intestinal isoenzymes (5.6–70.5 U/L), and acid phosphatase (0.92–11.6 U/L). The ratio of ionised Ca to ultrafiltrated Ca and to total Ca in clinically healthy female goats is 49.1% and 35.3%, respectively. A positive correlation was established between the optimal concentration of total calcium and its ionised fraction in the blood serum of clinically healthy animals (r = + 0.30). It was established that the concentration of total calcium in the colostrum of clinically healthy goats 1–2 hours after kidding ranged from 1.91 to 1.98 g/kg. A positive correlation coefficient was established between the content of total Ca in colostrum and total calcium and its ionised fraction in the blood serum of lactating goats (R² = 0.27; R² = 0.92; p<0.05; p<0.001). The concentration of the macroelement in the milk of lactating goats decreased significantly with increasing duration of lactation while its concentration in blood serum increased (R² = 0.32; p<0.05). For the early diagnosis of subclinical hypocalcaemia in pregnant and lactating goats, the diagnostic value of ultrafiltrated calcium (J-index – 50.0%; p<0.001), ionised calcium (J-index – 100%; p<0.001), protein-bound calcium (J-index – 100%; p<0.001), total alkaline phosphatase activity (J-index – 99.3%; p<0.01), its bone (J-index – 100%; p<0.01) and intestinal isoenzymes (J-index – 99.6%; p<0.05), as well as acid phosphatase (J-index – 100%; p<0.001). The results of the ROC analysis confirm their high predictive value, total calcium measurements should be carried out for monitoring purposes. In the blood serum of goats with subclinical hypocalcaemia, a reduction in total calcium concentration was observed (1.97±0.011 mmol/L; p<0.001) and its individual fractions: ultrafiltrated (1.47±0.025 mmol/L; p<0.001), ionised (0.63±0.011 mmol/L; p<0.001), protein-bound (0.75 ± 0.029 mmol/L; p<0.001), as well as calcidiol (17.5 ± 1.20 ng/mL; p<0.01), increased activity of total alkaline phosphatase (267.0 ± 15.08 U/L; p<0.01), its bone (257.0±14.68 U/L; p<0.01) and intestinal (56.3±4.50 U/L; p<0.001) isoenzymes, and acid phosphatase (9.0±0.48 U/L; p<0.05), compared with clinically healthy animals. The speed of ultrasound wave propagation across the area of the last ribs in the affected animals was significantly lower (p<0.001) than in clinically healthy female goats. The high therapeutic and preventive efficacy of usage the supplementary feeds “Koza kitna” and “Koza diyna” in combination with the “Vita” mineral mix has been substantiated both theoretically and experimentally; this helps to improve the clinical condition of goats, normalising the functioning of the body’s systems, restoring calcium metabolism, and increasing the speed of ultrasound transmission.

Управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств Авторы: Антонюк, Ганна Олександрівна; Antonyuk, Hanna Краткий осмотр (реферат): Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах трансформації аграрного сектору економіки. Актуальність тематики визначається зростанням складності функціонування аграрного виробництва, посиленням впливу зовнішніх ризиків, технологічними змінами та необхідністю підвищення ефективності використання виробничих ресурсів. Сучасні умови господарювання характеризуються динамічністю ринкового середовища, інтеграційними процесами, змінами інституційного регулювання та зростанням ролі інноваційних і цифрових інструментів управління, що зумовлює потребу у вдосконаленні підходів до управління виробничими процесами. Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств розглядається як складна багаторівнева система, яка охоплює взаємодію ресурсних, технологічних, організаційних і економічних компонентів, спрямованих на забезпечення результативного функціонування підприємств аграрного сектору. Її специфіка визначається залежністю від природно-кліматичних факторів, сезонністю виробничих циклів, високим рівнем невизначеності, значною капіталомісткістю та необхідністю ефективної координації виробничих і управлінських процесів. У цих умовах управління виробничою діяльністю набуває стратегічного значення як ключовий фактор забезпечення стійкості підприємств, їх адаптивності до змін зовнішнього середовища та здатності до розвитку. Систематизація наукових підходів до управління виробничою діяльністю дозволяє розглядати її через призму інтеграції системного, процесного, ресурсно-функціонального, інституційного та адаптивного підходів, що забезпечує формування комплексного бачення управлінських процесів у сільськогосподарських підприємствах. Системний підхід передбачає розгляд виробничої діяльності як цілісної багаторівневої системи, у якій взаємодіють виробничі ресурси, технологічні процеси, організаційні структури та управлінські механізми, а ефективність функціонування визначається узгодженістю елементів і здатністю системи підтримувати рівновагу в умовах динамічного середовища. Процесний підхід акцентує увагу на управлінні послідовністю взаємопов’язаних операцій і потоків ресурсів, що дозволяє оптимізувати виробничі цикли, підвищувати ефективність використання часу та зменшувати втрати, пов’язані з неузгодженістю операційних дій. Описание: The dissertation is devoted to the study of theoretical, methodological, and applied aspects of managing production activities of agricultural enterprises under the modern conditions of transformation of the agrarian sector of the economy. The relevance of the research topic is determined by the increasing complexity of agricultural production functioning, the growing influence of external risks, technological transformations, and the necessity to improve the efficiency of production resource utilization. Modern business conditions are characterized by the dynamism of the market environment, integration processes, changes in institutional regulation, and the growing role of innovative and digital management tools, which necessitates the improvement of approaches to production management. The production activity of agricultural enterprises is considered as a complex multi-level system that encompasses the interaction of resource, technological, organizational, and economic components aimed at ensuring effective functioning of agrarian enterprises. Its specificity is determined by dependence on natural and climatic factors, seasonality of production cycles, a high level of uncertainty, significant capital intensity, and the need for effective coordination of production and managerial processes. Under such conditions, production management acquires strategic importance as a key factor ensuring enterprise resilience, adaptability to environmental changes, and development capacity. The systematization of scientific approaches to production management makes it possible to consider it through the integration of systemic, process, resource-functional, institutional, and adaptive approaches, which ensures the formation of a comprehensive vision of management processes in agricultural enterprises. The systems approach involves viewing production activity as an integrated multi-level system where production resources, technological processes, organizational structures, and management mechanisms interact, while operational efficiency is determined by the consistency of elements and the ability of the system to maintain balance under dynamic conditions. The process approach focuses on managing sequences of interrelated operations and resource flows, enabling optimization of production cycles, improvement of time efficiency, and reduction of losses caused by operational inconsistencies.

Управління ризиками виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Управління ризиками виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Авторы: Костюк, Оксана Миколаївна; Kostyuk, Oksana Краткий осмотр (реферат): Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена зростанням рівня невизначеності функціонування аграрного сектору, посиленням впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків, структурними трансформаціями економічного середовища, а також наслідками воєнних дій, що істотно підвищують вразливість виробничо–господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Сучасні аграрні підприємства функціонують у середовищі складного поєднання природно–кліматичних, ринкових, фінансових, логістичних та інституційних факторів, які формують багаторівневу систему ризиків і потребують впровадження комплексних механізмів управління. Відсутність системного підходу до ризик–менеджменту, фрагментарність інструментів оцінювання ризиків, недостатня інтеграція аналітичних методів у процес прийняття управлінських рішень і низький рівень цифровізації управління обумовлюють необхідність наукового обґрунтування сучасних моделей управління ризиками виробничо–господарської діяльності аграрних підприємств. У дослідженні здійснено систематизацію наукових підходів до інтерпретації ризику та невизначеності в системі управління підприємством. Встановлено, що сучасні трактування ризику еволюціонували від класичних економічних концепцій до комплексних управлінських моделей, які розглядають ризик як невід’ємний елемент стратегічного й операційного менеджменту. Невизначеність визначено як ключову характеристику зовнішнього середовища, що формує потребу переходу від реактивних моделей управління до адаптивних і проактивних підходів. Обґрунтовано, що для аграрного сектору характерна специфічна структура ризиків, яка поєднує природні, виробничі, фінансові, ринкові, інституційні та соціально–економічні компоненти, що взаємодіють між собою та посилюють складність управління. Значну увагу приділено аналізу підходів до управління ризиками суб’єктів аграрного бізнесу, які базуються на інтеграції концепцій enterprise risk management, стратегічного управління, інституційної економіки та резилієнс–менеджменту. Встановлено, що сучасні підходи до ризик–менеджменту передбачають перехід від ізольованого реагування на окремі ризикові події до комплексного управління ризиками як невід’ємної складової системи корпоративного управління. Такий підхід дозволяє забезпечити узгодженість між стратегічними цілями підприємства, його операційною діяльністю та управлінням ресурсами в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що ефективна система управління ризиками має включати інструменти ідентифікації, оцінювання, моніторингу та мінімізації ризиків, інтегровані у процеси стратегічного планування, бюджетування, контролінгу та прийняття управлінських рішень на всіх рівнях організаційної структури. Доведено, що для аграрних підприємств особливого значення набуває адаптивність системи ризик–менеджменту, яка повинна враховувати високу залежність виробничих процесів від природно–кліматичних умов, сезонність виробництва, коливання цін на сировину та продукцію, а також інституційні зміни та воєнні фактори. У цьому контексті інтеграція ризик–аналізу у стратегічне управління сприяє підвищенню здатності підприємств прогнозувати потенційні загрози, формувати сценарії реагування та оптимізувати структуру виробничо–економічної діяльності. Описание: The relevance of the dissertation research is due to the increasing level of uncertainty in the functioning of the agricultural sector, the strengthening of the influence of external and internal risks, structural transformations of the economic environment, as well as the consequences of military actions, which significantly increase the vulnerability of production and economic activities of agricultural enterprises. Modern agricultural enterprises operate in an environment of a complex combination of natural and climatic, market, financial, logistical and institutional factors that form a multi-level system of risks and require the implementation of complex management mechanisms. The lack of a systematic approach to risk management, the fragmentation of risk assessment tools, the insufficient integration of analytical methods into the process of making managerial decisions, and the low level of digitalization of management necessitate the scientific substantiation of modern models of risk management of the production and economic activities of agricultural enterprises. The study systematizes scientific approaches to the interpretation of risk and uncertainty in the enterprise management system. It is established that modern interpretations of risk have evolved from classical economic concepts to complex management models that consider risk as an integral element of strategic and operational management. Uncertainty is defined as a key characteristic of the external environment that forms the need to transition from reactive management models to adaptive and proactive approaches. It is substantiated that the agricultural sector is characterized by a specific risk structure that combines natural, production, financial, market, institutional, and socio-economic components that interact with each other and increase the complexity of management. Considerable attention is paid to the analysis of approaches to risk management of agrarian business entities, which are based on the integration of the concepts of enterprise risk management, strategic management, institutional economics and resilience management. It is established that modern approaches to risk management involve a transition from an isolated response to individual risk events to comprehensive risk management as an integral component of the corporate governance system. This approach allows ensuring consistency between the strategic goals of the enterprise, its operational activities and resource management in an unstable external environment. It is substantiated that an effective risk management system should include tools for identifying, assessing, monitoring and minimizing risks, integrated into the processes of strategic planning, budgeting, controlling and making management decisions at all levels of the organizational structure.

Інституційне забезпечення управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Название: Інституційне забезпечення управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств Авторы: Гомон, Олександр Вікторович; Homon, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене розгляду комплексу науково-практичних проблем, пов’язаних із недостатньою ефективністю інституційного забезпечення управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств у трансформаційних умовах розвитку аграрного сектору. Особлива увага приділяється проблемам узгодженості формальних і неформальних інституцій, нестабільності нормативно-правового середовища, високого рівня трансакційних витрат, обмеженості інституційних стимулів до інноваційної модернізації виробництва та фрагментарності управлінських механізмів. Розглядаються інституційні бар’єри, що ускладнюють стратегічне планування та ефективну організацію виробничих процесів, зокрема інформаційна асиметрія, недостатній розвиток інституцій довіри, нерівномірність регуляторних практик і обмежена інтеграція підприємств у сучасні ланцюги створення доданої вартості. Значну увагу приділено проблемам адаптації систем управління до умов підвищеної невизначеності, зумовленої воєнними викликами, логістичними обмеженнями та потребами післявоєнного відновлення аграрного сектору. Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств розглядається як складна багаторівнева система, функціонування якої визначається взаємодією економічних, організаційних, технологічних та інституційних факторів. Інституційний підхід дозволяє розширити традиційне розуміння управління виробничими процесами, акцентуючи увагу на ролі правил, норм, стимулів і механізмів координації, що формують структуру взаємодії між економічними агентами. Еволюція інституційної теорії демонструє перехід від статичного розуміння інститутів як зовнішніх обмежень до їх трактування як динамічних механізмів, що впливають на ефективність економічних рішень через формування транзакційних витрат, стимулів до інновацій і моделей управлінської поведінки. Інституційне забезпечення управління виробничою діяльністю охоплює систему формальних і неформальних інститутів, регуляторних механізмів, організаційних структур і управлінських практик, які визначають умови здійснення виробничих процесів. Формальні інституції представлені законодавчими нормами, стандартами, політиками державної підтримки, механізмами контрактних відносин і системами регулювання ринкових процесів. Неформальні інституції включають традиції, соціальні норми, довіру, культурні практики та мережеві взаємодії, які впливають на поведінку економічних суб’єктів і визначають ефективність координації виробничої діяльності. Взаємодія цих елементів формує інституційне середовище, яке визначає рівень передбачуваності економічних процесів, стабільність господарських зв’язків і можливості для інноваційного розвитку. Описание: The dissertation research focuses on a complex of scientific and practical problems related to the insufficient effectiveness of institutional support for managing production activities of agricultural enterprises under transformational conditions of the agrarian sector development. Particular attention is paid to issues of coherence between formal and informal institutions, instability of the regulatory environment, high transaction costs, limited institutional incentives for innovative modernization of production, and fragmentation of management mechanisms. The study addresses institutional barriers that complicate strategic planning and effective organization of production processes, including information asymmetry, insufficient development of trust-based institutions, uneven regulatory practices, and limited integration of enterprises into modern value chains. Special emphasis is placed on the challenges of adapting management systems to conditions of increased uncertainty caused by wartime challenges, logistical constraints, and the need for post-war recovery of the agricultural sector. The production activity of agricultural enterprises is considered as a complex multi-level system whose functioning is determined by the interaction of economic, organizational, technological, and institutional factors. The institutional approach expands the traditional understanding of production management by emphasizing the role of rules, norms, incentives, and coordination mechanisms that shape interactions among economic agents. The evolution of institutional theory demonstrates a shift from a static understanding of institutions as external constraints toward their interpretation as dynamic mechanisms influencing economic performance through transaction cost formation, innovation incentives, and managerial behavior patterns. Institutional support for managing production activities encompasses a system of formal and informal institutions, regulatory mechanisms, organizational structures, and managerial practices that determine the conditions for production processes. Formal institutions include legislative frameworks, standards, public support policies, contractual mechanisms, and regulatory systems governing market processes. Informal institutions comprise traditions, social norms, trust, cultural practices, and network interactions influencing economic behavior and coordination effectiveness. The interaction of these elements forms an institutional environment that determines the predictability of economic processes, stability of business relations, and opportunities for innovation-driven development.