<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/52</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 14 May 2026 18:50:23 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-05-14T18:50:23Z</dc:date>
    <item>
      <title>Впровадження та розвиток циркулярного виробництва у продовольчій системі</title>
      <link>http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16623</link>
      <description>Название: Впровадження та розвиток циркулярного виробництва у продовольчій системі
Авторы: Осипенко, Богдан Романович; Osypenko, Bohdan
Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень моделі глобальної інклюзивної циркулярної економіки, визначення проблем, стратегічних пріоритетів і засобів її&#xD;
імплементації у продовольчій системі України. Доведено, що циркуляризація продовольчої системи вимагає стійких технологічних змін, які зумовлені глобальними екологічними забрудненнями екосистеми, що призводить до потепління і екологічних змін&#xD;
та недостатності природно-ресурсного потенціалу для задоволення потреб життєдіяльності населення планети, що не сприяє&#xD;
розвитку. У статті використовуються системний та еволюційний&#xD;
підходи, які передбачають ієрархічність сутнісного розуміння&#xD;
постулатів теорії циркулярної економіки та проведення дослідження в цілісності з виявленням різноманітних характерних ознак, прямих і зворотних зв’язків та залежностей, які виникають у&#xD;
процесі впровадження циклічного виробництва в основних ланках продовольчої системи.&#xD;
Суть дослідження полягає у визначенні впливу організації&#xD;
циклічного виробництва у продовольчій системі на економічне&#xD;
зростання і розвиток, за якого природні активи продовжують&#xD;
забезпечувати ресурси та екологічні послуги. Показано, що циклічне виробництво забезпечує практичний та гнучкий підхід&#xD;
до досягнення конкретного, вимірного прогресу за всіма його&#xD;
економічними та екологічними принципами, водночас повністю&#xD;
враховуючи соціальні наслідки екологізації динаміки економічного зростання виробництва продуктів харчування. Стратегії&#xD;
циклічного виробництва продовольчої системи спрямовані на&#xD;
забезпечення того, щоб природні активи могли повністю реалізувати свій економічний потенціал стійким чином. Цей потенціал&#xD;
включає надання життєво важливих послуг для населення країни&#xD;
– якісних продуктів харчування, чистого повітря і води, а також&#xD;
сталого біорізноманіття, необхідних для підтримки виробництва продуктів харчування і здоров’я людини. Природні активи&#xD;
не можна нескінченно замінювати, тому в політиці циклічного&#xD;
виробництва в системі забезпечення продуктами харчування це&#xD;
повинно враховуватися.&#xD;
Практичний зміст визначається тим, що теоретико-методологічні положення, висновки та науково-практичні рекомендації щодо комплексного підходу до циркуляризації виробничих&#xD;
процесів та замкнення ланцюгів постачання становлять наукове&#xD;
підґрунтя розроблення нової цілісної концепції розвитку циклічного виробництва у продовольчій системі України. Обґрунтовано висновки про те, що cаме циркуляризація виробництва продовольчої системи може стати джерелом її розвитку в Україні та&#xD;
важливим фактором зростання ефективності продовольчої галузі,&#xD;
є досяжною та набуває практичної значимості в умовах розвитку&#xD;
міжнародного співробітництва і, зокрема, наближення до стандартів ЄС.
Описание: The purpose of this article is to reveal the problem of transition to circular production in the food&#xD;
system on sustainable technological changes, which&#xD;
are caused by global environmental pollution of the&#xD;
ecosystem, which leads to warming and environmental changes and insufficient natural resource potential&#xD;
to meet the needs of the planet's population, which&#xD;
does not contribute to development. The article uses&#xD;
systemic and evolutionary approaches, which provide&#xD;
for a hierarchy of essential understanding of the postulates of the theory of the circular economy and conducting research in integrity with the identification of&#xD;
various characteristic features, direct and feedback&#xD;
relationships and dependencies that arise in the process of implementing circular production in the main&#xD;
links of the food system.&#xD;
The essence of the study is to determine the impact of organizing circular production in the foodsystem on economic growth and development, in&#xD;
which natural assets continue to provide resources&#xD;
and environmental services. Circular production is&#xD;
shown to provide a practical and flexible approach&#xD;
to achieving concrete, measurable progress across&#xD;
all its economic and environmental principles, while&#xD;
fully taking into account the social consequences of&#xD;
greening the dynamics of economic growth in food&#xD;
production. Strategies for circular production of the&#xD;
food system aim to ensure that natural assets can fully realize their economic potential in a sustainable&#xD;
manner. This potential includes the provision of vital life-support services – quality food, clean air and&#xD;
water, and sustainable biodiversity – necessary to&#xD;
support food production and human health. Natural&#xD;
assets cannot be replaced indefinitely, so policies&#xD;
for circular production in the food system must take&#xD;
this into account. It is characterized that circular production of the food system provides a practical and &#xD;
flexible approach to achieving concrete, measurable&#xD;
progress across all its economic and environmental&#xD;
principles, while fully taking into account the social&#xD;
consequences of circular production of the dynamics&#xD;
of economic growth in the production of quality food&#xD;
products.&#xD;
The practical content is determined by the fact&#xD;
that theoretical and methodological provisions, conclusions and scientific and practical recommendations&#xD;
constitute the scientific basis for the development of&#xD;
a new holistic concept of the development of cyclical&#xD;
production in the food system of Ukraine. The conclusions that cyclical production in the food system&#xD;
itself can become a source of its development, therefore, the prospects for creating cyclical production in&#xD;
Ukraine become necessary and quite achievable.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16623</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Restoration of territorial communities of Ukraine  under martial law</title>
      <link>http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16622</link>
      <description>Название: Restoration of territorial communities of Ukraine  under martial law
Авторы: Shust, Olena; Шуст, Олена Анатоліївна; Krysanov, Dmytro; Крисанов, Дмитро Федосович; Herasymenko, Iryna; Герасименко, Ірина Олександрівна; Drahan, Oksana; Драган, Оксана Олександрівна; Tkachenko, Kateryna; Ткаченко, Катерина Віталіївна; Zubchenko, Viktoria; Зубченко, Вікторія Володимирівна
Краткий осмотр (реферат): The article considers the potential of territorial communities under martial law based on the strengthening of social capital. It is proven that the unprovoked aggression of the Russian Federation against Ukraine has caused a number of economic, social, environmental, demographic and other problems, which were especially clearly revealed after the liberation of the occupied territories. It is noted that among the main problem types of territories, the following type is the most common: rural areas and small towns with a population of up to 50 thousand people due to the increased burden on social and engineering infrastructure due to the displacement of the population and the relocation of enterprises under martial law. Based on the identification of current challenges and the assessment of prospective development problems and measures to overcome them, three groups of territorial communities have been identified: a) rear communities; b) communities that were in the zone of combat operations and/or occupation; c) communities that are in the zone of combat operations and/or occupation, located within a 30-kilometer zone from the border with Russia/Belarus. Eight key goals in the development of communities and a system of measures for their implementation have been outlined, which will help ensure their restoration within the established time frame.The experience of developing rural and settlement communities based on the modernization of their potential with the involvement of communal property and social capital, which is spreading due to the activities of its carriers and is combined with shifts in the agricultural sector and other industries, is summarized. It is highlighted that on the basis of existing communal property, including land resources, communal enterprises are created that are engaged in agriculture, processing of agricultural products and non-agricultural activities, which are provided by both existing local entrepreneurs and related businesses. It is emphasized that an important component of restoring the potential of rural/settlement communities is the involvement of social capital, which is understood as a public resource that is accumulated and used for social development and conversion into other types of resources. The components of social capital are summarized: trust, social networks, values   and norms. It is substantiated that local governments, local public organizations, enterprises and cooperatives contribute to the intensification of social capital use by subjects and collectives, its development and enrichment through the exchange of advanced knowledge and practical experience, new agricultural and social technologies, scarce resources, advanced economic tools and management methods.
Описание: У статті розглядається потенціал територіальних громад в умовах воєнного стану на основі посилення соціального капіталу. Доведено, що неспровокована агресія рф проти України спричинила низку економічних, соціальних, екологічних, демографічних та інших проблем, які особливо чітко розкрилися після звільнення окупованих територій. Відзначено, що серед основних проблемних типів територій найбільш поширеним є такий тип: сільські території та малі міста до 50 тис. осіб через зростання навантаження на соціальну та інженерну інфраструктуру у зв’язку з переміщенням населення і релокацією підприємств в умовах воєнного стану. На основі ідентифікації сучасних викликів і оцінюванню проблем перспективного розвитку та заходів по їх подоланню виділено три групи територіальних громад: а) тилові громади; б) громади, які перебували в зоні бойових дій та/або окупації; в) громади, які перебувають в зоні бойових дій та/ або окупації, знаходяться в 30-кілометровій зоні від кордону з росією/білоруссю. Окреслено вісім ключових цілей у розвитку громад та систему заходів з їх реалізації, які сприятимуть забезпеченню їх відновлення у встановлені строки. Узагальнено досвід розвитку сільських і селищних громад на основі модернізації їх потенціалу із залученням об’єктів комунальної власності й соціального капіталу, що поширюється унаслідок активностей його носіїв та поєднується із зрушеннями в аграрному секторі й інших галузях. Висвітлено, що на базі існуючої комунальної власності, включаючи й земельні ресурси, створюються комунальні підприємства, які зайняті в сільському господарстві, переробленні аграрної продукції та позааграрній діяльності, що забезпечується як діючими місцевими підприємцями, так і реловованим бізнесом. Наголошено, що важливою складовою відновлення потенціалу сільських/селищних громад є залучення соціального капіталу, під яким розуміють громадський ресурс, що накопичується та використовується для суспільного розвитку й конвертації в інші види ресурсів. Узагальнено складові соціального капіталу: довіра, соціальні мережі, цінності та норми. Обґрунтовано, що органи місцевого самоврядування, місцеві громадські організації, підприємства і кооперативи сприяють активізації використання соціального капіталу суб’єктами і колективами, його розвитку та збагаченню шляхом обміну передовими знаннями і практичним досвідом, новими аграрними й соціальними технологіями, дефіцитними ресурсами, просунутими економічними інструментами та методами господарювання.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16622</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Антимонопольна політика держави</title>
      <link>http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/15997</link>
      <description>Название: Антимонопольна політика держави
Авторы: Рибак, Надія Олексіївна; Rybak, Nadiya; Душенко, Юлія Іванівна; Dushenko, Yuliya
Краткий осмотр (реферат): У сучасній ринковій економіці ключову роль відіграє ефективна конкуренція, яка побудована на новаторстві й означає змагання в усіх сферах діяльності. Основним рушієм ефективної конкуренції є підприємець-новатор, а важливою передумовою її розвитку – монополізація виробництва, котра дозволяє накопичувати кошти для впровадження інновацій. «Будь-яка успішна інновація веде до монополії, а будь-яка монополія сприяє інновації» - так відзначив Йозеф Шумпетер. Існування монополій та олігополій суттєво послаблює конкурентне середовище, обмежують вибір споживачів і стримує економічний розвиток. Саме тому антимонопольна політика є надважливим інструментом державного регулювання, спрямованим на запобігання зловживанням ринковою владою та створення рівних умов для всіх учасників ринку.
Описание: In a modern market economy, effective competition, which is based on innovation and means competition in all areas of activity, plays a key role. The main driver of effective competition is the innovative entrepreneur, and an important prerequisite for its development is the monopolization of production, which allows you to accumulate funds for the implementation of innovations. “Any successful innovation leads to monopoly, and any monopoly promotes innovation,” noted Joseph Schumpeter. The existence of monopolies and oligopolies significantly weakens the competitive environment, limits consumer choice and hinders economic development. That is why antitrust policy is an important tool of state regulation aimed at preventing abuse of market power and creating equal conditions for all market participants.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/15997</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Напрями підвищення ефективності форсмування та використання оборотного капітаоу підприємства</title>
      <link>http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/15572</link>
      <description>Название: Напрями підвищення ефективності форсмування та використання оборотного капітаоу підприємства
Авторы: Рибак, Надія Олексіївна; Rybak, Nadiya; Ларін, Богдан Юрійович; Laryn, Bogdan
Краткий осмотр (реферат): Оборотний капітал є невіддільною складовою частиною загальної структури капіталу підприємства. Саме він забезпечує підтримку поточної діяльності, дозволяючи підприємству функціонувати безперервно та ефективно. У ринкових умовах, де динаміка змін потребує високої гнучкості, ефективне управління оборотним капіталом набуває стратегічного значення. Оборотний капітал (обігові кошти) - це кошти, що авансуються у поточні активи, які беруть участь у виробничому процесі та повністю споживаються протягом одного операційного циклу. До таких активів належать запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові інвестиції та інші об’єкти, що перетворюються на гроші впродовж короткогопроміжку часу.
Описание: Working capital is an integral part of the overall capital structure of an enterprise. It is it that provides support for current activities, allowing the enterprise to function continuously and effectively. In market conditions, where the dynamics of change require high flexibility, effective management of working capital acquires strategic importance. Working capital (working capital) is funds that are advanced to current assets that participate in the production process and are fully consumed within one operating cycle. Such assets include inventories, cash, accounts receivable, short-term financial investments and other objects that are converted into money within a short period of time.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/15572</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

