http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/77 2026-05-25T16:21:31Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16745 Название: Результати аналізу F1 та F2 Triticum aestivum L. за проявом резистентності до борошнистої роси та септоріозу листя Авторы: Кириленко, Віра Вікторівна; Kyrylenko, Vira; Муха, Тетяна Іванівна; Mukha, Tatiyana; Гуменюк, Олександр Володимирович; Humeniuk, Oleksandr; Судденко, Юлія Миколаївна; Suddenko, Yuliia; Мурашко, Людмила Анатоліївна; Murashko, Lyudmila; Шадчина, Тамара Михайлівна; Shadchyna, Tamara; Лісова, Галина Михайлівна; Lisova, Halyna; Сабадин, Валентина Яківна; Sabadyn, Valentyna; Дубовик, Наталія Сергіївна; Dubovyk, Nataliia Краткий осмотр (реферат): У статті наведено дані щодо ступеня та частоти трансгресії рослин пшениці м’якої озимої за проявом резистентності до Septoria tritici Rob. et Desm. та Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici Em. Marchal у гібридів першого та другого покоління. Щорічно (2016–2023 рр.) в Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН створювали 30 гібридних комбінацій за участі шести сортів пшениці м’якої озимої, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ): Експромт, Колумбія, Золотоколоса (1AL.1RS) і Калинова, Легенда Миронівська, Світанок Миронівський (1BL.1RS). Дослідження проводили різними методами: селекційний (для одержання нового селекційного матеріалу проведення міжсортової гібридизації з наступним добором генотипів, створених за участю носіїв пшенично-житніх транслокацій 1АL/1RS і 1BL/1RS); польовий (фенологічні спостереження, оцінка стійкості до листкових хвороб у F1 , F2 батьківських форм); генетичний (визначення закономірностей успадкування стійкості); математично-статистичний (для аналізу результатів дослідження на достовірному рівні). Проаналізовано гібридні комбінації F1 , F2 різних груп схрещування, використовуючи у гібридизації батьківські компоненти носіїв ПЖТ, де виявлено різний ступінь фенотипового домінування за резистентністю до патогенів. Найвищий прояв ознаки (100 %) гетерозис або наддомінування установлено у групі схрещування 1AL.1RS/1AL.1RS щодо Septoria tritici і Erysiphe graminis. Зниження її спостерігали у 1AL.1RS/1BL.1RS – 20 %, 1BL.1RS/1BL.1RS – 13,3 %, 1BL.1RS/1AL.1RS – 10 %. Генотипи у яких в родоводі є сорти з 1ВL.1RS (1ВL.RS/1ВL.1RS, 1АL.1RS/1ВL.1RS, 1ВL.1RS/1АL.1RS) транслокацією, істотно поступалися гібридам з 1АL.1RS транслокацією, проте у кожній групі схрещування гібриди проявляли гетерозис або наддомінування за цими ознаками від 10 до 20 %. Виявлено залежність ступеня вищеплення позитивних трансгресивних форм. У рослин гібридів другого покоління за стійкістю до Erysiphe graminis вона варіювала від 20 до 100 %, за стійкістю до Septoria tritiсі – від 66,7 до 93,3 %. За стійкістю популяцій рослин пшениці у порівнянні із батьківськими компонентами встановлено ступінь позитивної трансгресії за резистентністю до Erysiphe graminis та Septoria tritiсі у F2 різних груп схрещування де залучали блоки ПЖТ. Виявлення закономірностей успадкування ступеня та частоти трансгресій основних селекційних ознак у гібридних популяціях дає можливість визначити селекційну цінність вихідного матеріалу з подальшим проведенням добору. гібрид, пшениця м’яка озима, пшенично Описание: The article presents data on the degree and frequency of transgression in terms of main spike productivity in first and second generation hybrids. A study was conducted on plants F1 and F2 of different crossing groups using parental components of WRT carriers in hybridization. Every year (2016-2023) the V.M.Remeslo Myronivka Institute of Wheat generates 30 hybrid combinations comprising six varieties of soft winter wheat that act as carriers of wheat-rye translocations (WRT). These include «Ekspromt», «Zolotokolosa», «Columbia» (1AL.1RS) and «Kalynova», «Svitanok Mironivskyi», «Legenda Mironivska» (1BL.1RS). The research was carried out using various methods: selection (to obtain new breeding material for intercrop hybridization with subsequent selection of genotypes created with the participation of carriers of wheat-rye translocations 1AL/1RS and 1BL/1RS); field (phenological observations, assessment of resistance to leaf diseases in F1 and F2 parental forms); genetic (determination of patterns of resistance inheritance); mathematical and statistical (to analyze the research results at a reliable level). Hybrid combinations F1 , F2 of different crossing groups were analyzed using parental components of PVT carriers in hybridization, where different degrees of phenotypic dominance in resistance to pathogens were found. The highest manifestation of the the heterosis trait (100%) or overdominance was observed in the group of crosses 1AL.1RS/1AL.1RS against Erysiphe graminis and Septoria tritici. Its decrease was observed in the following crosses: – 1AL.1RS/1BL.1RS – 20%, 1BL.1RS/1BL.1RS – 13.3%, 1BL.1RS/1AL.1RS – 10%. Consequently, the genotypes in the pedigrees of which varieties with 1BL.1RS (1BL.RS/1BL.1RS, 1AL.1RS/1BL.1RS, 1BL.1RS 1AL.1RS) translocation were found to be significantly inferior to hybrids with 1AL.1RS translocation. However, in each crossing group, hybrids demonstrated heterosis or overdominance for these traits with levels ranging from 10 to 20%. The degree of upregulation of positive transgressive forms was found. In the second generation hybrids the degree of resistance to Erysiphe graminis ranged from 20 to 100%, while that to Septoria tritici varied from 66.7 to 93.3%. The degree of positive transgression for resistance to Erysiphe graminisand Septoria tritici in F2 of different crossing groups, where PZhT blocks were involved, was established by the resistance of wheat plant populations compared to parental components. Patterns identification of inheritance of the degree and frequency of transgression of the main selection traits in hybrid populations allow determining the selection value of the source material with subsequent selection. 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16736 Название: Cелекційна цінність сортів ріпаку озимого за елементами структури врожаю Авторы: Шох, Світлана Сергіївна; Shokh, Svitlana; Малик, Д.А.; Malik, D. Краткий осмотр (реферат): Ріпак має значний потенціал внутрішньовидової генотипної мінливості за цінними господарськими ознаками. Впродовж останніх років значні зміни та коливання гідротермічних показників за роками суттєво впливають на прояв окремих ознак, а в результаті й макроознак, зокрема врожайності. Одним із завдань селекційних наукових досліджень щодо ріпаку є селекція на продуктивність завдяки поєднанню простих кількісних ознак – маси 1000 насінин, кількості насінин у стручку, кількості стручків на рослині та ін. Кількісні ознаки, що визначають продуктивність і адаптивність рослини ріпаку недостатньо вивчено генетично, оскільки генетика кількісних ознак наразі практично відірвана від онтогенетики, екологічної генетики та фізіології рослин. До негативних критичних факторів належать і екстремальні чинники середовища, які впливають на розвиток та ріст рослин – зимоморозні періоди, посушливі умови впродовж різних критичних періодів росту, перезволоження у період формування та достигання врожаю. Оцінка адаптивності у рослин різних сортів ріпаку дозволяє виявити форми, що проявляють широку норму реакції за компонентами макроознаки. Актуальним завданням наразі є вивчення селекційно-генетичної цінності й адаптивності робочої колекції сортів ріпаку та створення на їх основі нового вихідного матеріалу. Впродовж останніх років погодні умови в Київській області різко відрізнялись за кількома показниками, що негативно позначалось на продуктивності рослин і загалом зменшувало врожай ріпаку. Для вивчення реакції генотипів на умови середовища проводили оцінку за параметрами адаптивності. Дослідження адаптивної цінності сортопопуляцій ріпаку озимого проводили в умовах дослідного поля НВЦ Білоцерківського національного аграрного університету. Описание: Rapeseed has a significant potential for intraspecific genotypic variation in valuable economic traits. In recent years, significant changes and fluctuations in hydrothermal parameters over the years have significantly affected the manifestation of individual traits, and as a result, macro-traits, including yield. One of the tasks of breeding research in rapeseed is to select for productivity by combining simple quantitative traits - weight of 1000 seeds, number of seeds per pod, number of pods per plant, etc. Quantitative traits that determine the productivity and adaptability of rapeseed plants have not yet been sufficiently studied genetically, as the genetics of quantitative traits is currently practically disconnected from ontogenetics, environmental genetics and plant physiology. The negative critical factors include extreme environmental factors that affect plant development and growth, such as winter-frost periods, dry conditions during different critical growth periods, waterlogging during the period of crop formation and ripening. Evaluation of adaptability in plants of different rapeseed varieties allows to identify forms that show a wide range of responses to the components of macro-trait.An urgent task now is to study the breeding and genetic value and adaptability of the working collection of rapeseed varieties and to create new source material. In recent years, weather conditions in the Kyiv region have differed dramatically in several respects, which has had a sharp negative impact on plant productivity and generally reduced rapeseed yields. To study the response of genotypes to environmental conditions, they were evaluated for adaptability parameters. The study of the adaptive value of winter rape varietal populations was conducted in the experimental field of the Research Center of Bila Tserkva National Agrarian University. 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16503 Название: Адаптивна здатність сортів пшениці м’якої озимої в умовах лісостепу України Авторы: Устинова, Галина Леонідівна; Ustynova, Halyna; Юрченко, Анатолій Іванович; Yurchenko, Anatolii Краткий осмотр (реферат): Досліджено особливості формування кількості колосків у головному колосі сортів пшениці м’якої озимої різних груп стиглості в умовах Лісостепу України. Встановлено суттєву диференціацію генотипів за рівнем прояву ознаки, варіабельністю, гомеостатичністю та селекційною цінністю. Виділено стабільні та високопродуктивні сорти, зокрема Миронівська 61, Білоцерківська напівкарликова, Чорнява та Щедра нива. Отримані результати можуть бути використані в селекції для створення адаптивних і стабільно продуктивних сортів. Описание: The peculiarities of the formation of the number of spikelets in the main spike of soft winter wheat varieties of different maturity groups in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine were studied. A significant differentiation of genotypes was established in terms of the level of manifestation of the trait, variability, homeostasis and breeding value. Stable and highly productive varieties were identified, in particular Mironivska 61, Bilotserkivska semi-dwarf, Chornyava and Shchedranyva. The results obtained can be used in breeding to create adaptive and stably productive varieties. 2026-03-26T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16501 Название: Changes in the balance of humus in the soil of five-field crop rotation depending on fertilizer systems Авторы: Prymak, Ivan; Примак, Іван Дмитрович; Grabovskyi, Mykola; Грабовський, Микола Борисович; Voitovyk, Mykhailo; Войтовик, Михайло Вікторович; Lozinskyi, Mykola; Лозінський, Микола Владиславович; Fedoruk, Yriy; Федорук, Юрій Васильович; Vashchuk, Yulia; Ващук, Юлія Вікторівна; Pokotylo, Igor; Покотило, Ігор Анатолійович; Pavlichenko, Andriy; Павліченко, Андрій Андрійович; Prysiazhniuk, Nataliia; Присяжнюк, Наталія Михайлівна; Ustynova, Halyna; Устинова, Галина Леонідівна; Fedoruk, Natalia; Федорук, Наталія Миколаївна Краткий осмотр (реферат): Studies conducted on deep, medium-loamy typical chernozem within a long-term five-field crop rotation have shown that the removal of all by-products from the fields (soybean, winter wheat, sunflower, spring barley, and grain corn), regardless of the fertilisation system, leads to a negative humus balance ranging from 551 to 1305 kg/ha. When only wheat and barley straw is removed, the humus balance also remains negative across all experimental variants, but at significantly lower levels—ranging from 179 to 277 kg/ha. In contrast, when all by-products of the crops in rotation are used as organic fertiliser, the humus balance becomes positive, amounting to 8–398 kg/ha. The main source of humus formation in the soil is the crop residues of cultivated plants in the rotation. Through their humification, 1.66 times more humus is formed compared to that derived from the by-products of the three main crops. According to the index of agricultural ecologisation and the applied rates of organic fertilisers, the rotation variant in which byproducts are used as organic fertiliser and 16 t/ha of manure + N112P100K86 is applied qualifies as having an intensive level of agricultural ecologisation. The productivity of the crop rotation in which all crop by-products are removed from the fields is 11–13% lower than that of the rotation where by-products are used as organic fertiliser in three fields. Описание: Дослідження, проведені на глибокому, середньосуглинному типовому чорноземі в рамках довготривалої п'ятипільної сівозміни, показали, що видалення всієї побічної продукції з полів (соя, озима пшениця, соняшник, ярий ячмінь та кукурудза на зерно), незалежно від системи удобрення, призводить до негативного балансу гумусу в діапазоні від 551 до 1305 кг/га. Коли видаляється лише солома пшениці та ячменю, баланс гумусу також залишається негативним у всіх варіантах досліду, але на значно нижчих рівнях — від 179 до 277 кг/га. Натомість, коли вся побічна продукція культур у сівозміні використовується як органічне добриво, баланс гумусу стає позитивним і становить 8–398 кг/га. Основним джерелом утворення гумусу в ґрунті є пожнивні рештки культурних рослин у сівозміні. Завдяки їх гуміфікації утворюється в 1,66 раза більше гумусу порівняно з тим, що отримується від побічної продукції трьох основних культур. Згідно з індексом екологізації сільського господарства та внесеними нормами органічних добрив, варіант сівозміни, в якому побічні продукти використовуються як органічні добрива та вноситься 16 т/га гною + N112P100K86, кваліфікується як такий, що має інтенсивний рівень екологізації сільського господарства. Продуктивність сівозміни, в якій всі побічні продукти рослинництва видаляються з полів, на 11–13% нижча, ніж у сівозміні, де побічні продукти використовуються як органічні добрива на трьох полях. 2026-01-01T00:00:00Z