http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/73 2026-06-03T15:24:59Z 2026-06-03T15:24:59Z Марченко, Алла Борисівна Marchenko, Alla Роговський, Сергій Володимирович Rogovsky, Sergei Олешко, Олена Геннадіївна Oleshko, Olena Струтинська, Юлія Вікторівна Strutynska, Yuliia http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16817 2026-05-28T12:47:47Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Дендрофлора ботанічного саду БНАУ та перспективи її збагачення у зв'язку із розвитком території як об’єкта природно-заповідного фонду Авторы: Марченко, Алла Борисівна; Marchenko, Alla; Роговський, Сергій Володимирович; Rogovsky, Sergei; Олешко, Олена Геннадіївна; Oleshko, Olena; Струтинська, Юлія Вікторівна; Strutynska, Yuliia Краткий осмотр (реферат): Показано, що дендрофлора ботанічного саду БНАУ є основою для забезпечення практичної підготовки студентів спеціальностей 206 – Садово-паркове господарство та 205 – Лісове господарство, а також для проведення наукових досліджень з питань дендрології, інтродукції декоративних рослин та розроблення практичних рекомендацій зі створення садово-паркових об’єктів в умовах Лісостепу України. Проаналізовано історію створення ботанічних садів України при навчальних закладах, їх значення для розвитку ботанічної науки та пізнавальне значення для підготовки фахівців природничих спеціальностей, а також їх сучасну естетичну, просвітницьку і природоохоронну роль. Висвітлено історію становлення біостаціонару (ботанічного саду) БНАУ та формування його колекцій. Проаналізовано таксономічний склад, життєві форми, походження та декоративні якості деревних рослин, що зростають у ботанічному саду БНАУ. Встановлено, що на сьогодні у дендроколекції ботанічного саду БНАУ зростає 1471 од. дерев, кущів і ліан, які віднесені до 211 таксонів, що належать до двох відділів – Pinophyta та Magnoliophyta, 8 підкласів, 27 порядків, 35 родин, 68 родів. Голонасінні представлені одним класом, 3 порядками, 3 родинами, 10 родами, 23 видами і 16 культиварами. З відділу Pinophyta найбільшу кількість видів (13) та культиварів (19) об’єднує родина Cupresaceae F. Neger, на другому місці родина Pіnаceae – 13 видів і 6 культиварів. Із відділу Magnoliophyta найбільшою кількістю таксонів представлена родина Rosaceae – 15 родів, 31 вид, 2 декоративні форми і 16 культиварів. Друге місце за представництвом родів займає родина Fabaceae Lindl., що в насадженнях ботанічного саду представлена видами з 5 родів. Розкрито перспективи збагачення колекцій деревних рослин із врахуванням реорганізації біостаціонару у ботанічному саду БНАУ та розвитком його території як об’єкта природно-заповідного фонду, що передбачає подальше розширення колекцій деревних рослин відділів Pinophyta та Magnoliophyta, зокрема представників родин, які відсутні в колекції на сьогодні, а також – високодекоративних видів і культиварів, перспективних у сучасному озелененні. Запропоновано основний принцип організації наявної і нової території ботанічного саду – це формування колекцій за систематичним принципом, що дозволить використати наявні насадження як основу та доповнити їх новими таксонами. Описание: It is shown that the existing dendroflora of the botanical garden of the BSNA is the basis for providing practical training for students of specialties 206 – Horticulture and 205 – Forestry, as well as for conductingscientific research on issues of dendrology, the introduction of ornamental plants, and the development of practical recommendations for the creation of horticulture objects in the conditions of the forest-steppe of Ukraine. The history of the creation of botanical gardens of Ukraine at educational institutions, their role in the development of botanical science, and cognitive value for the training of specialists in natural sciences, as well as their modern aesthetic, educational and environmental role are analyzed. The history of the formation of the biostationary (Botanical Garden) of the BNAU and the formation of its collections is highlighted. The taxonomic composition, life forms, origin and decorative qualities of woody plants growing in the BNAU Botanical Garden are analyzed.It has been established that currently the dendrocollection of the BNAU Botanical Garden contains 1471 trees, shrubs and vines, which belong to 211 taxa belonging to two divisions of the Pinophyta and Magnoliophyta, 8 subclasses, 27 orders, 35 families, 68 genera. The gymnosperms are represented by one class, 3 orders, 3 families, 10 genera, 23 species and 16 cultivars. From the Pinophyta, the largest number of species (13) and cultivars (19) is united by the family Cupresaceae F. Neger, followed by the family Pianaceae with 13 species and 6 cultivars. From the Magnoliophyta division, the largest number of taxa is represented by the Rosaceae family – 15 genera, 31 species, 2 ornamental forms and 16 cultivars. The second place in terms of representation of genera is occupied by the family Fabaceae Lindl., which is represented in the botanical garden by species from 5 genera. The prospects for enriching the collections of woody plants are revealed, taking into account the reorganization of the biostationary into the BNAU Botanical Garden and the development of its territory as a nature reserve, including further expansion of the collections of woody plants of the Pinophyta and Magnoliophyta departments by representatives of families that are currently absent in the collection, as well as highly decorative species and cultivars that are promising in modern landscaping. The basic principle of organization of the existing and new territory of the Botanical Garden is the formation of collections on a systematic basis, which will allow to use the existing plantings as a basis and supplement them with new taxa.

2022-01-01T00:00:00Z Марченко, Алла Борисівна Marchenko, Alla http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16816 2026-05-28T12:47:27Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Екологічні аспекти прояву інвазійного виду Суdalima perspectalis (Walker, 1859) в урбанізованих екосистемах Авторы: Марченко, Алла Борисівна; Marchenko, Alla Краткий осмотр (реферат): Щороку масштаби територій заселення інвазійним шкідником – самшитова вогнівка (Суdalima perspectalis (Walker, 1859)) – стрімко зростають. У 2005 року цей вид мав поширення у 16 країнах Євросоюзу. Дані про наявність C. perspectalis на території України до 2013 р. були відсутні, вперше самшитову вогнівку було виявлено у 2014 році. Самшитова вогнівка це полівольтинний вид, формує 2–3 генерації в рік, в південних регіонах до 4 генерацій, з обов'язковими діапаузами 6–8 тижнів. Гусінь живиться листками самшиту, а за їх відсутності – корою. Зимує шкідник в стадії лялечки або гусені у коконі закріпленого в густій павутині між листям самшиту. Метою досліджень було встановити особливості розвитку інвазійного виду Суdalima perspectalis в культурфітоценозах Buxus sempervirens L. в урбанізованих умовах Київської області. За роки досліджень 2019–2022 рр. встановили, що інвазійна популяція C. perspectalis в умовах урбоекосистеми м. Біла Церква розвивалася досить стрімко. Зокрема, після поодиноких випадків виявлення інвазійного виду Суdalima perspectalis в 2019 та 2020 рр., спостерігалося повне локальне об’їдання самшиту на урбанізованих територіях м. Біла Церква у 2022 році, що свідчить про агресивність цього виду комахи, її швидкість розмноження і плодовитість та можливість розвитку в декілька генерацій в умовах Київської області. У результаті ентомологічного моніторингу прояву С. perspectalis (Walker, 1859) встановили, що еколого-фітоценотичні пояси (ЕФП) м. Біла Церква Київської області, які синхронно змінюються у просторі паралельно градієнту угруповань рослин, суттєво впливають на формування популяції інвазійного виду. Специфічні мікрокліматичні умови урбогенного середовища і його екологічні особливості призводять до певних змін у динаміці поширення інвазійного виду C. perspectalis. Проведені дослідження прояву шкідника на кормовій культурі Buxus sempervirens L. в умовах урбоекосистем м. Біла Церква засвідчують відмінності в ступені поширення у різних ЕФП, що є відображенням впливу комплексу несприятливих чинників урбогенного середовища. Описание: Every year, the scale of the territories occupied by the invasive pest – the box tree moth (Cydalima perspectalis (Walker, 1859)) is growing rapidly. In 2005, this species was distributed in 16 countries of the European Union. Evidence of the presence of C. perspectalis on the territory of Ukraine was absent until 2013, the box tree moth was first detected in 2014. The box tree moth is a polyvoltine species that forms 2–3 generations per year, in the southern regions up to 4 generations, with obligatory diapauses of 6–8 weeks. The caterpillar feeds on boxwood leaves, and in their absence – bark. The pest hibernates in the stage of a pupa or caterpillar in a cocoon fixed in a thick web between boxwood leaves. During the years of research in 2019–2022, it was established that the invasive population of C. Perspectalis in the urban ecosystem of Bila Tserkva developed very rapidly, after isolated cases of detection of the invasive species Суdalima perspectalis in 2019 and 2020, there is complete local eating of boxwood in urban areas of Bila Tserkva in 2022, which indicates the aggressiveness of this insect species, its speed of reproduction and fecundity, and the possibility of development in several generations in the conditions of the Kyiv region. As a result of entomological moni-toring of the manifestation of C. perspectalis (Walker, 1859), it was established that the ecological – phytochological zones of Bila Tserkva, Kyiv region, which change synchronously in space parallel to the gradient of plant groups, significantly influence the formation of the population of the invasive species. The specific microclimatic conditions of the urbogenic environment and its ecological features lead to certain changes in the dynamics of the spread of the invasive species C. perspectalis. The conducted studies of the manifestation of the pest on the fodder crop Buxus sempervirens L. in the conditions of the urban ecosystems of Bila Tserkva testify to the differences in the degree of distribution in various ecological and phytocenotic zones, which is a reflection of the influence of a complex of unfavorable factors of the urban environment

2022-01-01T00:00:00Z Роговський, Сергій Володимирович Rogovskyі, Sergei Іщук, Любов Петрівна Ishchuk, Lubov Жихарєва, Катерина В'ячеславівна Zhykhareva, Kateryna Хрик, Василь Михайлович Khryk, Vasyl http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16784 2026-05-27T11:31:05Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Аналіз проєктних пропозицій щодо реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Томилівський» Авторы: Роговський, Сергій Володимирович; Rogovskyі, Sergei; Іщук, Любов Петрівна; Ishchuk, Lubov; Жихарєва, Катерина В'ячеславівна; Zhykhareva, Kateryna; Хрик, Василь Михайлович; Khryk, Vasyl Краткий осмотр (реферат): В Україні статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва мають близько 500 об’єктів, більшість потребують заходів відновлення. Саме тому аналіз проєктних пропозицій щодо реконструкції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення на прикладі парку «Томилівський» є актуальним завданням. Цей парк створено у середині минулого століття поблизу м. Біла Церква як дендропарк лісництва на площі 2,4 га. У процесі інвентаризації встановлено, що на території парку зростають 76 видів деревних рослин, серед них окремі мають вік 60–70 років. Їх збереження є однією із цілей реконструкції. За основу взято опорний проєкт, виготовлений на підставі геодезичного знімання території та проведення інвентаризації насаджень парку. Детальне вивчення ситуації дозволило розділити дерева на три великі групи: найбільш цінні, відносно цінні та ті, що підлягають видаленню і позначити місця їх зростання на плані різним кольором. Під час розробки заходів з парковпорядкування передбачено проведення санітарних і ландшафтних рубок та формування крон дерев. На цьому етапі видаленню підлягають мертві, всихаючі та сильно заселені Viscum album L. дерева. У решти дерев видаляють гілки заселені омелою білою та нижні гілки до висоти 4–6 м, а також пошкоджене гілля, що значно покращить освітлення пологу під деревами та звільнить місце для посадки нових дерев і кущів та створить умови для росту трав’яних рослин. Обговорюється необхідність видалення частини здорових дерев самосійного походження. Запропоновано розширити мережу паркових доріжок, забезпечити розширення наявних доріжок та влаштування твердого верхнього покриття. Запропоновано встановлення малих архітектурних форм утилітарного та декоративного призначення. Передбачено формування ряду дерев’яних скульптур із стовбурів сухостійних дерев. Оптимізація насаджень парку передбачає посадку 76 видів та культиварів деревних рослин, формування композицій за систематичним принципом, доповнення груп дерев кулісами із декоративних кущів та формування багатоярусних насаджень на узліссях галявин і вздовж меж парку. Обґрунтована посадка довговічних хвойних і листяних дерев поруч із наявними дорослими екземплярами. Описание: In Ukraine, about 500 objects have the status of a park-memorial of landscape art, most of which require restoration measures. That is why the analysis of project proposals for the reconstruction of a park-memorial of landscape art on the example of Tomylivskyi Park, a park-monument of local importance, is an urgent task. This park was created in the middle of the last century near the city of Bila Tserkva as an arboretum of the forestry on an area of 2.4 hectares. The inventory revealed that 76 species of woody plants grow in the park, some of which are 60–70 years old. Their preservation is one of the goals of the reconstruction. The project was based on a reference plan made on the basis of a geodetic survey of the territory and an inventory of the park’s plantations. A detailed study of the situation made it possible to divide the trees into three large groups: the most valuable, relatively valuable, and those to be removed, and to mark their growth areas on the plan in different colours. The development of park management measures involves sanitary and landscape felling and the formation of tree crowns. At this stage dead, dying and heavily infested with Viscum album L. trees are to be removed. For the remaining trees, branches infested with mistletoe and lower branches up to a height of 4–6 m, as well as damaged branches, are removed, which will significantly improve the illumination of the canopy under the trees and free up space for planting new trees and shrubs and create conditions for the growth of herbaceous plants. The need to remove some healthy trees of self-seeding origin is discussed. It is proposed to expand the network of park paths, to ensure the expansion of existing paths and to install a hard top surface. It is proposed to install small architectural forms for utilitarian and decorative purposes. It is planned to create a number of wooden sculptures from the trunks of dead trees. The optimization of the park plantations involves planting 76 species and cultivars of woody plants, creating of compositions based on a systematic principle, addition of trees groups with backdrops of ornamental shrubs and forming of multi-tiered plantations on the edges of lawns and along the park’s borders. The planting of long-lasting coniferous and deciduous trees next to existing mature specimens is justified.

2023-01-01T00:00:00Z Бордусь, Олена Юріївна Bordus, Olena http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16778 2026-05-27T07:42:24Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Комп’ютерні засоби в ландшафтному проєктуванні: огляд Авторы: Бордусь, Олена Юріївна; Bordus, Olena Краткий осмотр (реферат): Сучасне комп’ютерне програмне забезпечення підвищує продуктивність проєктування, спрощує створення креслень з точним розміщенням елементів, а також забезпечує можливість швидкого редагування і поширення файлів. Виконання креслень вручну майже відсутнє в сфері архітектурного проєктування, а в ландшафтному проєктуванні залишилося лише у проєктах для приватних клієнтів. Відповідно до нових проблем ландшафтного планування, необхідно створити ландшафтно-інформаційну модель ландшафтного дизайну на місцевості, щоб компенсувати теоретичні недоліки та розширити поле зору проєктування і будівництва місцевого ландшафту. Тому для вирішення основних завдань ландшафтного проєктувальника, потрібно обрати такі програмні засоби, що можуть виконати якісніше і більше процесів проєктування відповідно до вимог та умов користувача. Мета досліджень – здійснити цілісний аналіз пропозицій на ринку комп’ютерних засобів для виконання робіт з ландшафтного проєктування. Виконано аналіз основного функціоналу, системних вимог, інтерфейсу та рослинних об’єктів для наступних програмних забезпечень з ландшафтного проєктування досить популярних серед ландшафтних архітекторів в Україні. Особливо важливим для створення дендропланів, є інструменти створення рослин, як у вигляді 2D, так і 3D графіки, кількість базових об’єктів та якість його відображення в презентаційних матеріалах. Для проєктувальників, робота яких пов'язана виключно з ландшафтним дизайном, Realtime Landscape Architect 23 або VectorWorks Landmark можуть бути оптимальними виборами завдяки їх спеціалізації та зручному інтерфейсу. Якщо потрібно інтегрувати ландшафтні рішення з загальними архітектурними проєктами, Archicad 26 може бути більш прийнятним варіантом завдяки своїм можливостям BIM та спільній роботі. AutoCAD 24 залишається важливим інструментом у будівельній галузі, однак для специфічних завдань ландшафтного дизайну може потребувати додаткових плагінів і налаштувань. Описание: Modern computer software enhances the productivity of design, simplifies the of precise drawings creation with accurate element placement, and facilitates quick editing and files sharing. Manual drawing is nearly absent in architectural design, and in landscape design it remains only in projects for private clients. Addressing new challenges in landscape planning it is necessary to create landscape-informational model to compensate for theoretical shortcomings and expand the scope of design and construction of local landscapes. Therefore, to solve the main tasks of a landscape designer, one must select those software tools capable of executing design processes more qualitatively and comprehensively, according to users’ requirements and conditions. The purpose of the research is to conduct a comprehensive analysis of computer tools available on the market for landscape design work. An analysis was conducted of the main functionalities, system requirements, interfaces, and plant objects for the following software solutions, popular among landscape architects in Ukraine The tools for plant creation, both in 2D and 3D graphics, the number of basic objects, and their quality in presentation materials are particularly critical for dendroplans creation. For designers exclusively involved in landscape design, «Realtime Landscape Architect 23» or «VectorWorks Landmark» may be optimal choices due to their specialization and user-friendly interfaces. For integrating landscape solutions with general architectural projects «Archicad 26» might be more suitable due to its BIM capabilities and collaborative features. «AutoCAD 24» remains an essential tool in the construction industry, although specific landscape design tasks may require additional plugins and settings.

2024-01-01T00:00:00Z