http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/3 2026-03-27T12:01:12Z 2026-03-27T12:01:12Z Антонюк, Ганна Олександрівна Antonyuk, Hanna http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16002 2026-03-01T13:34:47Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств Авторы: Антонюк, Ганна Олександрівна; Antonyuk, Hanna Краткий осмотр (реферат): Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах трансформації аграрного сектору економіки. Актуальність тематики визначається зростанням складності функціонування аграрного виробництва, посиленням впливу зовнішніх ризиків, технологічними змінами та необхідністю підвищення ефективності використання виробничих ресурсів. Сучасні умови господарювання характеризуються динамічністю ринкового середовища, інтеграційними процесами, змінами інституційного регулювання та зростанням ролі інноваційних і цифрових інструментів управління, що зумовлює потребу у вдосконаленні підходів до управління виробничими процесами. Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств розглядається як складна багаторівнева система, яка охоплює взаємодію ресурсних, технологічних, організаційних і економічних компонентів, спрямованих на забезпечення результативного функціонування підприємств аграрного сектору. Її специфіка визначається залежністю від природно-кліматичних факторів, сезонністю виробничих циклів, високим рівнем невизначеності, значною капіталомісткістю та необхідністю ефективної координації виробничих і управлінських процесів. У цих умовах управління виробничою діяльністю набуває стратегічного значення як ключовий фактор забезпечення стійкості підприємств, їх адаптивності до змін зовнішнього середовища та здатності до розвитку. Систематизація наукових підходів до управління виробничою діяльністю дозволяє розглядати її через призму інтеграції системного, процесного, ресурсно-функціонального, інституційного та адаптивного підходів, що забезпечує формування комплексного бачення управлінських процесів у сільськогосподарських підприємствах. Системний підхід передбачає розгляд виробничої діяльності як цілісної багаторівневої системи, у якій взаємодіють виробничі ресурси, технологічні процеси, організаційні структури та управлінські механізми, а ефективність функціонування визначається узгодженістю елементів і здатністю системи підтримувати рівновагу в умовах динамічного середовища. Процесний підхід акцентує увагу на управлінні послідовністю взаємопов’язаних операцій і потоків ресурсів, що дозволяє оптимізувати виробничі цикли, підвищувати ефективність використання часу та зменшувати втрати, пов’язані з неузгодженістю операційних дій. Описание: The dissertation is devoted to the study of theoretical, methodological, and applied aspects of managing production activities of agricultural enterprises under the modern conditions of transformation of the agrarian sector of the economy. The relevance of the research topic is determined by the increasing complexity of agricultural production functioning, the growing influence of external risks, technological transformations, and the necessity to improve the efficiency of production resource utilization. Modern business conditions are characterized by the dynamism of the market environment, integration processes, changes in institutional regulation, and the growing role of innovative and digital management tools, which necessitates the improvement of approaches to production management. The production activity of agricultural enterprises is considered as a complex multi-level system that encompasses the interaction of resource, technological, organizational, and economic components aimed at ensuring effective functioning of agrarian enterprises. Its specificity is determined by dependence on natural and climatic factors, seasonality of production cycles, a high level of uncertainty, significant capital intensity, and the need for effective coordination of production and managerial processes. Under such conditions, production management acquires strategic importance as a key factor ensuring enterprise resilience, adaptability to environmental changes, and development capacity. The systematization of scientific approaches to production management makes it possible to consider it through the integration of systemic, process, resource-functional, institutional, and adaptive approaches, which ensures the formation of a comprehensive vision of management processes in agricultural enterprises. The systems approach involves viewing production activity as an integrated multi-level system where production resources, technological processes, organizational structures, and management mechanisms interact, while operational efficiency is determined by the consistency of elements and the ability of the system to maintain balance under dynamic conditions. The process approach focuses on managing sequences of interrelated operations and resource flows, enabling optimization of production cycles, improvement of time efficiency, and reduction of losses caused by operational inconsistencies.

2026-01-01T00:00:00Z Костюк, Оксана Миколаївна Kostyuk, Oksana http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16001 2026-03-01T13:34:03Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Управління ризиками виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Авторы: Костюк, Оксана Миколаївна; Kostyuk, Oksana Краткий осмотр (реферат): Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена зростанням рівня невизначеності функціонування аграрного сектору, посиленням впливу зовнішніх і внутрішніх ризиків, структурними трансформаціями економічного середовища, а також наслідками воєнних дій, що істотно підвищують вразливість виробничо–господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Сучасні аграрні підприємства функціонують у середовищі складного поєднання природно–кліматичних, ринкових, фінансових, логістичних та інституційних факторів, які формують багаторівневу систему ризиків і потребують впровадження комплексних механізмів управління. Відсутність системного підходу до ризик–менеджменту, фрагментарність інструментів оцінювання ризиків, недостатня інтеграція аналітичних методів у процес прийняття управлінських рішень і низький рівень цифровізації управління обумовлюють необхідність наукового обґрунтування сучасних моделей управління ризиками виробничо–господарської діяльності аграрних підприємств. У дослідженні здійснено систематизацію наукових підходів до інтерпретації ризику та невизначеності в системі управління підприємством. Встановлено, що сучасні трактування ризику еволюціонували від класичних економічних концепцій до комплексних управлінських моделей, які розглядають ризик як невід’ємний елемент стратегічного й операційного менеджменту. Невизначеність визначено як ключову характеристику зовнішнього середовища, що формує потребу переходу від реактивних моделей управління до адаптивних і проактивних підходів. Обґрунтовано, що для аграрного сектору характерна специфічна структура ризиків, яка поєднує природні, виробничі, фінансові, ринкові, інституційні та соціально–економічні компоненти, що взаємодіють між собою та посилюють складність управління. Значну увагу приділено аналізу підходів до управління ризиками суб’єктів аграрного бізнесу, які базуються на інтеграції концепцій enterprise risk management, стратегічного управління, інституційної економіки та резилієнс–менеджменту. Встановлено, що сучасні підходи до ризик–менеджменту передбачають перехід від ізольованого реагування на окремі ризикові події до комплексного управління ризиками як невід’ємної складової системи корпоративного управління. Такий підхід дозволяє забезпечити узгодженість між стратегічними цілями підприємства, його операційною діяльністю та управлінням ресурсами в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що ефективна система управління ризиками має включати інструменти ідентифікації, оцінювання, моніторингу та мінімізації ризиків, інтегровані у процеси стратегічного планування, бюджетування, контролінгу та прийняття управлінських рішень на всіх рівнях організаційної структури. Доведено, що для аграрних підприємств особливого значення набуває адаптивність системи ризик–менеджменту, яка повинна враховувати високу залежність виробничих процесів від природно–кліматичних умов, сезонність виробництва, коливання цін на сировину та продукцію, а також інституційні зміни та воєнні фактори. У цьому контексті інтеграція ризик–аналізу у стратегічне управління сприяє підвищенню здатності підприємств прогнозувати потенційні загрози, формувати сценарії реагування та оптимізувати структуру виробничо–економічної діяльності. Описание: The relevance of the dissertation research is due to the increasing level of uncertainty in the functioning of the agricultural sector, the strengthening of the influence of external and internal risks, structural transformations of the economic environment, as well as the consequences of military actions, which significantly increase the vulnerability of production and economic activities of agricultural enterprises. Modern agricultural enterprises operate in an environment of a complex combination of natural and climatic, market, financial, logistical and institutional factors that form a multi-level system of risks and require the implementation of complex management mechanisms. The lack of a systematic approach to risk management, the fragmentation of risk assessment tools, the insufficient integration of analytical methods into the process of making managerial decisions, and the low level of digitalization of management necessitate the scientific substantiation of modern models of risk management of the production and economic activities of agricultural enterprises. The study systematizes scientific approaches to the interpretation of risk and uncertainty in the enterprise management system. It is established that modern interpretations of risk have evolved from classical economic concepts to complex management models that consider risk as an integral element of strategic and operational management. Uncertainty is defined as a key characteristic of the external environment that forms the need to transition from reactive management models to adaptive and proactive approaches. It is substantiated that the agricultural sector is characterized by a specific risk structure that combines natural, production, financial, market, institutional, and socio-economic components that interact with each other and increase the complexity of management. Considerable attention is paid to the analysis of approaches to risk management of agrarian business entities, which are based on the integration of the concepts of enterprise risk management, strategic management, institutional economics and resilience management. It is established that modern approaches to risk management involve a transition from an isolated response to individual risk events to comprehensive risk management as an integral component of the corporate governance system. This approach allows ensuring consistency between the strategic goals of the enterprise, its operational activities and resource management in an unstable external environment. It is substantiated that an effective risk management system should include tools for identifying, assessing, monitoring and minimizing risks, integrated into the processes of strategic planning, budgeting, controlling and making management decisions at all levels of the organizational structure.

2026-01-01T00:00:00Z Гомон, Олександр Вікторович Homon, Oleksandr http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16000 2026-03-01T13:33:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Інституційне забезпечення управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств Авторы: Гомон, Олександр Вікторович; Homon, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене розгляду комплексу науково-практичних проблем, пов’язаних із недостатньою ефективністю інституційного забезпечення управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств у трансформаційних умовах розвитку аграрного сектору. Особлива увага приділяється проблемам узгодженості формальних і неформальних інституцій, нестабільності нормативно-правового середовища, високого рівня трансакційних витрат, обмеженості інституційних стимулів до інноваційної модернізації виробництва та фрагментарності управлінських механізмів. Розглядаються інституційні бар’єри, що ускладнюють стратегічне планування та ефективну організацію виробничих процесів, зокрема інформаційна асиметрія, недостатній розвиток інституцій довіри, нерівномірність регуляторних практик і обмежена інтеграція підприємств у сучасні ланцюги створення доданої вартості. Значну увагу приділено проблемам адаптації систем управління до умов підвищеної невизначеності, зумовленої воєнними викликами, логістичними обмеженнями та потребами післявоєнного відновлення аграрного сектору. Виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств розглядається як складна багаторівнева система, функціонування якої визначається взаємодією економічних, організаційних, технологічних та інституційних факторів. Інституційний підхід дозволяє розширити традиційне розуміння управління виробничими процесами, акцентуючи увагу на ролі правил, норм, стимулів і механізмів координації, що формують структуру взаємодії між економічними агентами. Еволюція інституційної теорії демонструє перехід від статичного розуміння інститутів як зовнішніх обмежень до їх трактування як динамічних механізмів, що впливають на ефективність економічних рішень через формування транзакційних витрат, стимулів до інновацій і моделей управлінської поведінки. Інституційне забезпечення управління виробничою діяльністю охоплює систему формальних і неформальних інститутів, регуляторних механізмів, організаційних структур і управлінських практик, які визначають умови здійснення виробничих процесів. Формальні інституції представлені законодавчими нормами, стандартами, політиками державної підтримки, механізмами контрактних відносин і системами регулювання ринкових процесів. Неформальні інституції включають традиції, соціальні норми, довіру, культурні практики та мережеві взаємодії, які впливають на поведінку економічних суб’єктів і визначають ефективність координації виробничої діяльності. Взаємодія цих елементів формує інституційне середовище, яке визначає рівень передбачуваності економічних процесів, стабільність господарських зв’язків і можливості для інноваційного розвитку. Описание: The dissertation research focuses on a complex of scientific and practical problems related to the insufficient effectiveness of institutional support for managing production activities of agricultural enterprises under transformational conditions of the agrarian sector development. Particular attention is paid to issues of coherence between formal and informal institutions, instability of the regulatory environment, high transaction costs, limited institutional incentives for innovative modernization of production, and fragmentation of management mechanisms. The study addresses institutional barriers that complicate strategic planning and effective organization of production processes, including information asymmetry, insufficient development of trust-based institutions, uneven regulatory practices, and limited integration of enterprises into modern value chains. Special emphasis is placed on the challenges of adapting management systems to conditions of increased uncertainty caused by wartime challenges, logistical constraints, and the need for post-war recovery of the agricultural sector. The production activity of agricultural enterprises is considered as a complex multi-level system whose functioning is determined by the interaction of economic, organizational, technological, and institutional factors. The institutional approach expands the traditional understanding of production management by emphasizing the role of rules, norms, incentives, and coordination mechanisms that shape interactions among economic agents. The evolution of institutional theory demonstrates a shift from a static understanding of institutions as external constraints toward their interpretation as dynamic mechanisms influencing economic performance through transaction cost formation, innovation incentives, and managerial behavior patterns. Institutional support for managing production activities encompasses a system of formal and informal institutions, regulatory mechanisms, organizational structures, and managerial practices that determine the conditions for production processes. Formal institutions include legislative frameworks, standards, public support policies, contractual mechanisms, and regulatory systems governing market processes. Informal institutions comprise traditions, social norms, trust, cultural practices, and network interactions influencing economic behavior and coordination effectiveness. The interaction of these elements forms an institutional environment that determines the predictability of economic processes, stability of business relations, and opportunities for innovation-driven development.

2026-01-01T00:00:00Z Білий, Вадим Юрійович Bilyi, Vadym http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/15999 2026-03-01T13:32:33Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Удосконалення біотехнології виготовлення стабілізованої закваски і використання її за виробництва м’яких сирів Авторы: Білий, Вадим Юрійович; Bilyi, Vadym Краткий осмотр (реферат): У дисертаційній роботі викладені експериментальні дані удосконалення біотехнології екстракції із сичугів ензимів, їх іммобілізації, вивчення нешкідливості, гострої токсичності іммобілізованих сичужних ензимів на білих щурах і мишах, встановлення ефективності використання іммобілізованих сичужних ензимів за виробництва бринзи. Дисертація виконана в умовах Інституту тваринництва та харчових технологій Білоцерківського національного аграрного університету, яка є розділом наукової тематики «Розроблення біотехнологій одержання стабільних ензимних та бактеріальних препаратів для виробництва кисломолочних продуктів» (№ держреєстрації 0119U005434). Збільшення чисельності населення планети потребує зростання виробництва молока та продуктів його переробки. Така динаміка супроводжується збільшенням виробництва м’яких сирів, зокрема бринзи, які реалізуються на ринку України. Важливим елементом технології бринзи є якісні сичужні ензими. Вони є тваринного, рослинного і мікробіологічного походження. Ензими мікробного та рослинного походження мають невисоку вартість. До недоліків таких ензимів слід віднести – низький вихід сирів, більш короткий термін їх зберігання і зниження якості вироблених продуктів. Застосування натуральних сичужних ензимів за технології бринзи має низку переваг. До недоліків таких ензимів можна віднести проблему низького виходу ензимів із одиниці маси сичугів та час їх зберігання. Для пролонгування зберігання та збільшення стійкості сичужних ензимів до денатуруючих факторів ефективним методом є їх іммобілізація на природних органічних носіях. Науковий інтерес становлять дослідження щодо удосконалення екстракції сичужних ензимів із сичугів телят за використання оптимальних екстрагентів. Описание: The dissertation presents experimental data on the improvement of the biotechnology for enzyme extraction from rennets, their immobilization, the study of the safety and acute toxicity of immobilized rennet enzymes in white rats and mice, and the determination of the effectiveness of using immobilized rennet enzymes in the production of bryndza cheese. The dissertation was carried out at the Institute of Livestock and Food Technologies of Bila Tserkva National Agrarian University as part of the research project “Development of Biotechnologies for Obtaining Stable Enzyme and Bacterial Preparations for the Production of Fermented Milk Products” (State Registration №. 0119U005434). The growing world population requires an increase in the production of milk and dairy products. This trend is accompanied by a rise in the production of soft cheeses, including bryndza, which is sold on the Ukrainian market. An important element in the production technology of bryndza cheese is the use of high-quality rennet enzymes. These enzymes can be of animal, plant, or microbial origin. Enzymes of microbial and plant origin are relatively inexpensive. However, their disadvantage include low cheese yield, shorter shelf life, and reduced quality of the final products. The use of natural rennet enzymes in bryndza production technology offers several advantages. However, these enzymes also have drawbacks, such as low extraction yield per unit mass of rennet and limited storage stability. To prolong the shelf life and increase the resistance of rennet enzymes to denaturing factors, an effective method is their immobilization on natural organic carriers.

2026-01-01T00:00:00Z