http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/14 Thu, 28 May 2026 10:25:48 GMT 2026-05-28T10:25:48Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16649 Название: Зміна парадигми розвитку агропідприємств на основі технологій Індустрії 5.0 Авторы: Юхименко, Петро Іванович; Yukhymenko, Petro Краткий осмотр (реферат): Метою статті є розкриття проблеми переходу до нової парадигми розвитку агропідприємств України в умовах Індустрії 5.0 завдяки стійким технологічним змінам, які зумовлені глобальними екологічними проблемами екосистеми, що характеризуються потеплінням та недостатністю природно-ресурсного потенціалу для задоволення потреб життєдіяльності населення планети. У статті використовуються системний та еволюційний підходи, які передбачають ієрархічність сутнісного розуміння змісту п’ятої промислової революції та проведення дослідження в цілому з виявленням різноманітних характерних її ознак, прямих і зворотних зв’язків та залежностей, що виникають у процесі впровадження інноваційних технологій в агровиробництво. Результати дослідження доводить вплив технологічних досягнень Індустрії 5.0 на економічне зростання і розвиток сільських територій, при якому природні активи продовжують забезпечувати ресурси та екологічні послуги. Доведено, що активне впровадження досягнень Індустрії 5.0 в діяльність агропідприємств забезпечує практичний та гнучкий підходи до досягнення конкретного, вимірного прогресу за всіма її економічними та екологічними принципами, водночас повністю беручи до уваги соціальні наслідки цифровізації динаміки економічного зростання. Нова парадигма розвитку агропідприємництва на основі Індустрії 5.0 спрямована на забезпечення повної реалізації економічного потенціалу природних активів у напрямі досягнення сталості, що забезпечує зростання ефективності організації виробничої діяльності агропідприємств, підвищення соціально-культурного розвитку сільських територій та зменшення негативного впливу на екосистему регіону. Аргументовано, що природні активи не можна змінювати нескінченно, тому в новій парадигмі розвитку агропідприємництва на основі технологій Індустрії 5.0 це має бути врахованим. Охарактеризовано, що інноваційні технології Індустрії 5.0 забезпечують практичний та гнучкий підходи до досягнення конкретного вимірного прогресу за всіма її економічними та екологічними принципами, водночас повністю беручи до уваги соціальні наслідки динаміки зростання цифровізації та роботизації агровиробництва. Практичний зміст визначається тим, що теоретико-методологічні положення, висновки та науково-практичні рекомендації становлять наукове підґрунтя розроблення нової цілісної концепції розвитку агропідприємств України на основі нової парадигми Індустрії 5.0. Зроблено висновки про те, що інноваційні технології, доступ до яких надають Індустрія 4.0 та Індустрія 5.0, зумовлять беззаперечний прогрес в агросфері та можуть стати джерелом розвитку України, що доводить необхідність переходу на нову парадигму розвитку на основі досягнень Індустрії 5.0 в аграрному секторі України та окреслює стратегічні перспективи. Описание: The purpose of this article is to reveal the problem of the transition to a new paradigm of the development of agricultural enterprises of Ukraine in the conditions of Industry 5.0 on sustainable technological changes, which are caused by global ecological problems of the ecosystem, which leads to warming and ecological changes and insufficient natural resource potential to meet the needs of the population of the planet, which does not contribute to development. The article uses systemic and evolutionary approaches, which provide for a hierarchical understanding of the content of the fifth industrial revolution and conducting research in its integrity with the identification of various characteristic features, direct and reverse relationships and dependencies that arise in the process of introducing innovative technologies in agricultural production. The essence of the study is to determine the impact of the technological achievements of Industry 5.0 on the economic growth and development of rural areas, in which natural assets continue to provide resources and environmental services. It is shown that the active implementation of the achievements of Industry 5.0 in the activities of agricultural enterprises provides a practical and flexible approach to achieving concrete, measurable progress according to all its economic and ecological principles, while at the same time fully taking into account the social consequences of digitization of the dynamics of economic growth. The new paradigm of agribusiness development based on Industry 5.0 aims to ensure that natural assets can fully realize their economic potential in a sustainable manner. This potential includes increasing the efficiency of the organization of production activities of agricultural enterprises, increasing the social and cultural development of rural areas and reducing the negative impact on the ecosystem of the region. Natural assets cannot be replaced indefinitely, so this should be taken into account in the new paradigm of agribusiness development based on Industry 5.0 technologies. It is characterized that the innovative technologies of Industry 5.0 provide a practical and flexible approach to achieving concrete, measurable progress according to all its economic and ecological principles, while at the same time fully taking into account the social consequences of the dynamics of the growth of digitization and robotization of agricultural production. The practical content is determined by the fact that the theoretical and methodological provisions, conclusions and scientific and practical recommendations form the scientific basis for the development of a new holistic concept of the development of agricultural enterprises of Ukraine based on the new paradigm of Industry 5.0. Conclusions that innovative technologies, access to which Industry 4.0 and 5.0 gives us will lead to undeniable progress in the agricultural sector and can become a source of development of Ukraine, therefore, the prospects of transition to a new paradigm of development based on the achievements of Industry 5.0 in the agricultural sector of Ukraine become necessary and quite achievable. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16649 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16648 Название: Досвід формування агропродовольчих ланцюгів у провідних країнах світу та напрями його використання у вітчизняній практиці Авторы: Варченко, Ольга Олександрівна; Varchenko, Olga Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено досвід формування агропродовольчих ланцюгів у провідних країнах світу та обґрунтовано напрями його використання у вітчизняній практиці. Систематизовано чинники, які впливають на формування та функціонування ланцюгів постачання агропродовольства, а саме: організаційні, нормативно-правові, науково-методичні. Ідентифіковано учасників агропродовольчого ланцюга та виділено чинники, які визначають їх особливості, врахування яких забезпечить прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Наголошено на важливості розвитку інформаційних та комунікаційних зв’язків між учасниками ланцюга постачання, що сприяє забезпеченню їх ефективності та стійкості. Узагальнено, що глобальні мережі постачання агропродовольства функціонують на основі створення вертикальних маркетингових систем із використанням засад логістики, які досягають суттєвого зниження транспортних витрат, витрат на зберігання, розвантаження та навантаження, а також підвищують оборотність матеріальних ресурсів та скорочують запаси. Аргументовано, що елементи розподільчої інфраструктури відіграють важливу роль у стабільному функціонуванні ланцюга постачання агропродовольства, що підтверджується досвідом зарубіжних країн, де створено відповідні відомчі державні структури або інститути. Висвітлено досвід провідних країн світу у формуванні ланцюгів постачання агропродовольства та виділено такі особливості: створення відповідних державних інститутів; створення інтегрованих об’єднань, які виконують широких перелік логістичних функцій; розвиток логістичних центрів, PL-операторів; функціонування інформаційно-консультативних служб; використання науково-обґрунтованих принципів логістики в основі формування та функціонування ланцюгів постачання агропродовольчої продукції.Систематизовано зарубіжний досвід щодо особливостей створення та функціонування PL-операторів, логістичних центрів, складських потужностей, транспортних організацій та проаналізовано їх функції. Зроблено висновок, що в умовах повоєнного відновлення країни постане необхідність у розробленні стратегічної програми відновлення потужностей з виробництва сільськогосподарської продукції, продовольства та розподільчої інфраструктури шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості для вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Обґрунтовано напрями розвитку розподільчої інфраструктури як важливого учасника агропродовольчих ланцюгів у вітчизняній практиці відповідно до європейської практики. Доведено необхідність додержання принципів сталого розвитку на всіх рівнях ланцюга постачання агропродовольства як необхідної умови забезпечення їх конкурентоспроможності та сталості. Описание: The article highlights the experience of formation agri-food chains in leading countries of the world and substantiates the directions of its use in domestic practice. The factors that influence the formation and functioning of agricultural supply chains are systematized, namely: organizational; regulatory; scientific and methodological. The participants of the agri-food chain are identified and the factors that determine their characteristics are taken into account, the consideration of which ensures the adoption of informed management decisions. The importance of information development and communication links between supply chain participants are emphasized, which ensures their efficiency and sustainability. In general, global agricultural supply networks operate on the basis of creating vertical marketing systems using basic logistics, which achieve a significant reduction in transportation costs, storage costs, unloading and loading, as well as increase the turnover of material resources and reduce inventories. It is argued that the elements of the distribution infrastructure play an important role in the stable functioning of the agricultural supply chain, which is confirmed by the experience of foreign countries where the corresponding departmental state structures or institutes have been created. The experience of the world's leading countries in the formation of agri-food supply chains is highlighted and the following features are emphasized: the creation of relevant state institutions; the creation of integrated associations that provide a wide range of logistics functions; the development of logistics centers, PL operators; the functioning of information and advisory services; the use of scientifically based logistics principles as the basis for the formation and functioning of agri-food supply chainsForeign experience is systematized regarding the features of the creation and functioning of PL operators, logistics centers, warehouse facilities, transport organizations and their functions are analyzed. It is concluded that in the conditions of the country's recovery, it will be necessary to include in the developed strategic programs the restoration of capacities for the production of agricultural products, food and distribution infrastructure by increasing their investment attractiveness for domestic and foreign investors. The directions of distribution infrastructure development as an important participant in agri-food chains in domestic practice according to European practice are substantiated. The need to maintain the principles of sustainable development at all levels of the agricultural supply chain as mandatory conditions for ensuring their competitiveness and sustainability is proven. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16648 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16646 Название: Methodological approaches to research the efficiency of social infrastructure management in rural territories Авторы: Paska, Ihor; Паска, Ігор Миколайович; Grynchuk, Yulia; Гринчук, Юлія Сергіївна; Batazhok, Svitlana; Батажок, Світлана Григорівна Краткий осмотр (реферат): The article is devoted to the generalization of methodological approaches to assessing the effectiveness of development management of social infrastructure in rural areas and the development of a indicators comprehensive system for such assessment. The generalization of existing approaches to determining the effectiveness of social infrastructure management allowed us to conclude that the management of a territorial community and a separate rural area is able to influence its development. The principles of forming criteria for effective management are substantiated and the following general criteria for the effectiveness of social infrastructure management in rural areas are highlighted: targeted justification of decisions; operational implementation of decisions; methods of implementing management functions; the amount of costs for implementing adopted management decisions. It is substantiated that it is advisable to assess the effectiveness of the social infrastructure functioning of rural areas based on taking into account its capabilities for providing social services and their accessibility for rural residents. It is emphasized that indicators of the quality of rural population life should be used as the basis for assessing the effectiveness of the management of the rural areas social infrastructure, and the sources of information for conducting such an assessment are systematized. It is proved that it is advisable to assess the effectiveness of the management of the rural areas social infrastructure based on a dynamic approach, which will allow taking into account the synergistic effect of the influence of social facilities on the development of rural areas. A comprehensive system of indicators for assessing the effectiveness of the management of the development of social infrastructure is proposed, which includes indicators of the quality of rural population life, as well as indicators of the provision, development and efficiency of the its facilities use. Описание: Стаття присвячена узагальненню методичних підходів до оцінювання ефективності управління розвитком соціальної інфраструктури сільських територій та розробленню комплексної системи показників такого оцінювання. Узагальнення існуючих підходів до визначення ефективності управління соціальною інфраструктурою дозволило дійти висновку, що менеджмент територіальної громади та окремої сільської території спроможний впливати її розвиток. Обґрунтовано принципи формування та критерії ефективного управління, та виокремлено такі з них: цільове обґрунтування рішень; оперативна реалізація рішень; методи реалізації управлінських функцій; величина затрат на виконання ухвалених управлінських рішень. Обґрунтовано, що оцінювання результативності функціювання соціальної інфраструктури сільських території доцільне на основі врахування її можливостей щодо надання соціально-сервісних послуг та їх доступності для сільських мешканців. Наголошено, що показники рівня якості життя сільського населення необхідно покласти в основу оцінювання ефективності управління соціальною інфраструктурою сільських територій та систематизувати джерела інформації для проведення такого оцінювання. Доведено, що оцінювання ефективності управління соціальною інфраструктурою сільських територій доцільно проводити на основі динамічного підходу, що дозволить враховувати синергетичний ефект впливу соціальних об'єктів на розвиток сільських територій. Запропоновано комплексну систему показників оцінювання ефективності управління розвитком соціальної інфраструктури, яка охоплює показники якості життя сільського населення, а також показники забезпечення, розвитку та ефективності використання її об'єктів. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16646 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16644 Название: Scientific principles of the formation and functioning of agri-food systems under modern conditions Авторы: Varchenko, Olga; Варченко, Ольга Олександрівна Краткий осмотр (реферат): The article summarizes and deepens the scientific principles of the functioning of the agri-food system (AFS). It is emphasized that achieving balanced development of the AFS is attributed to ensuring the effective development of all its constituent elements on the basis of a rational sectoral structure in accordance with the requirements of the country’s food security. It is proved that the food supply of the country’s population must be studied not only from the standpoint of its essence as a business process, but also from the point of view of a systemic approach - as an agri-food system. The AFS structure is analyzed based on institutional, reproductivefunctional and sectoral approaches. It is revealed that the use of a systemic approach in studying the AFS structure requires adherence to the following principles: integrity and unity; hierarchical construction; structuring, which allowed considering the AFS as a holistic set of elements, which is characterized by the orderliness of connections and relationships, as well as the presence of structured subsystems. The influence of the laws of system organization on the AFS in static and dynamic contexts is generalized, which deepens the theoretical and methodological principles of the system’s functioning. It is concluded that the institutional structure of the AFS includes participants with a certain level of freedom and their own goals, as well as subjects that coordinate their activities. The theoretical essence of the AFS is specified, taking into account the cyclical nature of the reproductive process as a set of interconnected links - subsystems and components that function in a unity of principles and are subordinated to achieving a single goal. It is substantiated that the sectoral structure complements the institutional and reproductivefunctional structure of the AFS, allows for a comprehensive study of the social division of labor, agro-food chains and the creation of added value at the level of each participant. Описание: У статті узагальнено та поглиблено наукові засади функціювання агропродовольчої системи (АПС). Наголошено, що досягненню збалансованого розвитку АПС відводиться забезпечення ефективного розвитку всіх її складових елементів на основі раціональної галузевої структури згідно з вимогами продовольчої безпеки країни. Доведено, що продовольче забезпечення населення країни необхідно досліджувати не лише з позиції його сутності як бізнес-процесу, а також з точки зору системного підходу – як агропродовольчу систему. Проведено аналіз структури АПС на основі інституціонального, відтворювально-функціонального та галузевого підходів. Розкрито, що використання системного підходу при дослідженні структури АПС вимагає дотримання таких принципів: цілісності та єдності; ієрархічності побудови; структуризації, що дозволить розглядати АПС як цілісну сукупність елементів, для якої властивими є впорядкованість зв'язків та відносин, а також наявність структурованих субсистем.Узагальнено вплив законів організації систем на АПС у статичному та динамічному контекстах, що поглиблює теоретичні та методологічні засади функціювання системи. Зроблено висновок, що інституційна структура АПС охоплює учасників із певним рівнем свободи та власними цілями, а також суб'єктів, які координують їх діяльність. Уточнено теоретичну сутність АПС із урахуванням циклічного характеру відтворювального процесу як сукупності взаємопов'язаних ланок – субсистем та компонентів, які функціюють в єдності принципів та підпорядковані досягненню єдиної цілі. Обґрунтовано, що галузева структура доповнює інституційну та відтворювально-функціональну структури АПС, дозволяє комплексно дослідити суспільний розподіл праці, агропродовольчі ланцюги та створення доданої вартості на рівні кожного учасника. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16644 2024-01-01T00:00:00Z