http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/10 Wed, 27 May 2026 02:18:58 GMT 2026-05-27T02:18:58Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16760 Название: Тривалість міжфазних та вегетаційного періодів сортів сої залежно від гідротермічних умов та застосування ґрунтових і післясходових гербіцидів Авторы: Грабовський, Микола Борисович; Grabovskyі, Mykola; Мостипан, Олена Валеріївна; Mostypan, Olena; Панченко, Тарас Валентинович; Panchenko, Taras; Лозінський, Микола Владиславович; Lozinskyі, Mykola; Павліченко, Костянтин Васильович; Pavlichenko, Kostiantyn Краткий осмотр (реферат): Метою досліджень було встановлення тривалості міжфазних та вегетаційного періодів сортів сої залежно від використання ґрунтових і післясходових гербіцидів. Дослідження проводили в 2021–2023 рр. в умовах ТОВ «Саварське» Обухівського району Київської області. Схема досліду: Фактор А. Сорти сої. 1. Ауреліна; 2. ЕС Командор; 3. ЕС Навігатор. Фактор В. Гербіциди. 1. Контроль (обробка водою); 2. Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га), до появи сходів культури; 3. Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) + Стомп 330 (5 л/га), до появи сходів культури; 4. Базагран (3 л/га) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) у фазу 4–5 листків культури; 5. Корум (2 л/га)+ Ачіба (2 л/га), у фазу 2–4 листки культури. Загальна площа елементарної ділянки – 144 м2 , облікової – 120 м2 . Повторність досліду – триразова. За даними спостережень виявлено, що у 2021 р. погодні умови були сприятливі для росту, розвитку та формування продуктивності сої. Сума опадів за вегетаційний період становила 324,1 мм, а середня температура повітря – 17,8 °С. У 2023 р. ці показники становили 275,9 мм і 18,0 °С. У 2022 р. внаслідок посушливих умов сума опадів не перевищувала 240,2 мм, а середня температура повітря – 17,2 °С. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) у травні 2021 р. становив 2,7, у 2022 і 2023 рр. – 0,5. Високі температури та зниження кількісті опадів у червні 2022 р. призвели до зменшення гідротермічного коефіцієнта до 0,4. Погодні умови червня 2021 і 2023 рр. дозволили отримати показник ГТК на рівні 0,7 і 0,8. Липень 2021 та 2023 рр. за показником ГТК був надмірно вологим, а у 2022 році спостерігалася слабка посуха. Вересень 2021 р. був досить посушливим (0,4), а у 2022 р. навпаки – занадто зволожений (2,8).Найбільша тривалість вегетації була у ранньостиглого сорту сої Ауреліна – 106–109 діб, а у скоростиглих сортів ЕС Командор і ЕС Навігатор вона становила 97–99 і 99–101 добу. На варіантах із використанням гербіцидів тривалість вегетаційного періоду була на 2–3 доби коротшою, порівняно з контрольними ділянками. Не виявлено різниці у тривалості міжфазних чи вегетаційного періодів між варіантами із застосуванням ґрунтових або післясходових гербіцидів. Вплив гербіцидів був найбільшим на зміну тривалості міжфазного періоду цвітіння–повна стиглість зерна (BBCH 66–87). Тривалість вегетації сої має середній зв’язок з кількістю опадів (r = 0,73), температурою повітря (r = 0,62) та сильний зворотний зв’язок з гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) (r = –0,90). Описание: The purpose of the research was to determine the duration of the interphase and growing periods of soybean varieties depending on the use of soil and post-emergence herbicides. The research was conducted in 2021-2023 in the conditions of LLC «Savarske» Obukhiv district, Kyiv region. Experiment scheme: Factor A. Varieties of soybeans. 1. «Aurelina»; 2. ES «Commandоr»; 3. ES «Navigator». Factor B. Herbicides. 1. Control (water treatment); 2. «Primekstra TZ Gold» 500 k. s. (4.5 l/ha), before crop seedlings emergence; 3. «Frontier Optima» (1.2 l/ha) + «Stomp» 330 (5 l/ha), before crop seedlings emergence; 4. «Bazagran» (3 l/ha) + «Fusilade Forte 150 ES» (1 l/ha) in the phase of 4-5 leaves of the crop; 5. «Korum» (2 l/ha) + «Achiba» (2 l/ha), in the phase of 2-4 leaves of the crop. The total area of the elementary plot is 144 m2 ; the registration plot is 120 m2 . The experiment was repeated three times. According to the observations, it was found that in 2021 the weather conditions were favorable for the growth, development and formation of soybean productivity. Precipitation amount during the growing season was 324.1 mm; the average air temperature was 17.8°C. In 2023 these figures were 275.9 mm and 18.0°C. In 2022, due to dry conditions, precipitation amount did not exceed 240.2 mm and the average air temperature was 17.2°C. The hydrothermal coefficient (HTC) in May 2021 was 2.7, and in 2022 and 2023 it was 0.5. High temperatures and decreased precipitation in June 2022 led to a decrease of the hydrothermal coefficient to 0.4. The weather conditions in June 2021 and 2023 resulted in a HEC of 0.7 and 0.8. July 2021 and 2023 were excessively wet in terms of the HCC, and in 2022 there was a slight drought. September 2021 was quite dry (0.4) and in 2022, on the contrary, it was too wet (2.8).The biggest growing season length was for the early maturing soybean variety «Aurelina» (106-109 days) and 97-99 and 99-101 days for the very early maturing varieties «ES Commander» and «ES Navigator». In the variants of herbicide application the duration of the growing season was 2-3 days shorter compared to the control plots. There were no differences in the duration of interphase or growing season between the varieties using soil or post-emergence herbicides. The herbicides effect was the greatest on the change in the duration of the «interphase flowering period to full grain maturity» (BBCH 66-87). Soybean vegetation duration has an average connection with precipitation (r = 0.73), air temperature (r = 0.62) and strong feedback with the hydrothermal coefficient (HTC) (r = -0.90). Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16760 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16759 Название: Ефективність застосування інсектицидів у захисті пшениці озимої від шкідників Авторы: Яковенко, Олександр Миколайович; Yakovenko, Oleksandr; Черченко, Микола Йосипович; Cherchenko, Mykola Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено результати досліджень щодо уточнення домінуючих видів і груп з числа найбільш небезпечних видів фітофагів в агроценозі пшениці озимої. Польовий дослід проводили у восьмипільній сівозміні СТОВ «Черепин» Білоцерківського району Київської області. Рівень урожайності пшениці озимої залежить від комплексу абіотичних і біотичних чинників, зокрема від видового складу фітофагів, їх чисельності та ступеня шкодочинності. За результатами досліджень встановлено, що у фазу ВВСН 9–21 найбільш шкодочинним був турун хлібний (Zabrus tenebrioides G.), чисельність якого у 2,3–7 разів перевищувала ЕПШ. Зокрема, за зростання чисельності туруна хлібного у фазу ВВСН 13–21 до 9,5 екз./м2 на контрольному варіанті виявили найбільшу кількість пошкоджених рослин – 19 шт./м2 . Технічна ефективність на варіанті із застосуванням інсектицида-протруйника Круїзер 350 FS у цю фазу росту і розвитку рослин пшениці озимої становила 83,3 %. На варіанті із застосуванням комбінованого препарату Гаучо Плюс 466 FS цей показник становив 100 %. У літній період в агроценозі пшениці озимої (фаза ВВСН 61-79) значної шкоди посівам культури завдавали клопи хлібні та попелиці злакові, чисельність яких перевищувала ЕПШ відповідно в 3,3–4,4 та 1,5–2 рази. Технічна ефективність комбінованого інсектициду Енжіо 247 SC, КС (лямбда-цигалотрин + тіаметоксам) проти цієї групи фітофагів уже через 3 доби після застосування становила 97,1 %, а через 10 діб – 100 %. Проти комплексу попелиць злакових найефективнішим також виявився інсектицид Енжіо 247 SC, КС, оскільки через 3 доби після застосування препаратів у досліді технічна ефективність становила 93,1 %, тимчасом в інших варіантах цей показник був на рівні 51,7–84,0 %.Застосування комбінованого інсектициду Енжіо 247 SC, КС забезпечило надійний захист пшениці озимої від клопів хлібних і попелиць злакових, що вплинуло на урожайність культури, оскільки в цьому варіанті цей показник був найвищим у досліді – становив 6,54 т/га. Описание: The article highlights the research results on the clarification of the dominant species and groups from among the most dangerous species of phytophages in the agrocenosis of winter wheat. The field experiment was carried out in the eight-field crop rotation of the ALLC «Cherepin” of Bila Tserkva district, Kyiv region. The yield leve of winter wheat depends on a complex of abiotic and biotic factors, in particular, on the species composition of phytophages, their number and degree of harmfulness. According to the research results it was found that during the phase of ВВСН 9-21 the most harmful was a carabid beetle (Zabrus tenebrioides G.), the number of which was 2,3-7 times higher than the economic threshold of harmfulness. In particular, with the increase in the number of a carabid beetle in the phase of ВВСН 13-21 to 9.5 specimens/m2 , the largest number of damaged plants was found on the control variant – 19 pcs./m2 . The technical efficiency on the variant with the use of the insecticide-protozoan «Cruiser 350 FS» in this phase of growth and development of winter wheat plants was 83,3\%. In the variant with the use of the combined drug «Gaucho Plus 466 FS» this indicator was 100%. In the summer period in the agrocenosis of winter wheat (phase ВВСН 61-79) significant damage to crops was caused by corn-bugs and grain aphids, the number of which exceeded economic threshold of harmfulness by 3,3-4,4 and 1,5-2 times respectively. Technical effectiveness of combined insecticide «Enzhio 247 SC», CS (lambda-cyhalothrin + thiamethoxam) against this group of phytophages was 97,1% already 3 days after application, and 100% – after 10 days. Against the complex of grain aphids the insecticide «Engio 247» SC, KS also turned out to be the most effective, since 3 days after the use of the drugs in the experiment the technical efficiency was 93,1%, while in other variants this indicator was at the level of 51,7- 84,0%. The use of the combined insecticide «Engio 247» SC, KS provided reliable protection of winter wheat from carabid beetles and grain aphids, which affected the crop yield, since in this variant this indicator was the highest in the experiment and amounted to 6,54 t/ha. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16759 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16752 Название: Моніторинг фітопатогенного стану посівів соняшнику у Центральному Лісостепу України Авторы: Костина, Тарас Петрович; Kostyna, Taras; Сабадин, Валентина Яківна; Sabadyn, Valentyna; Дубовик, Наталія Сергіївна; Dubovyk, Nataliia; Куманська, Юлія Олександрівна; Kumanska, Yuliia Краткий осмотр (реферат): Досліджено видовий склад збудників хвороб соняшнику та визначено домінуючі види у Центральному Лісостепу. Проведено фітопатогенний моніторинг генотипів соняшнику та проаналізовано ступінь поширеності й розвитку збудників хвороб впродовж вегетації. Аналіз фітосанітарного стану соняшникового агроценозу проводили впродовж вегетаційного періоду 2021–2023 рр. Оцінювали фітопатологічний стан дванадцяти гібридів соняшнику: СИ Бакарді КЛП, НК Конді, СУЗУКА, (Syngenta Crop Protection AG), ЛГ5555 КЛП, ЛГ5580, ЛГ59580 (Limagrain Europe), ЕС ГЕНЕЗІС, ЕС Белламіс СЛ, ЕС АРОМАТІК СУ (Euralis Semences), П64ЛП130, ПР64Ф66, П64ЛЕ25 (Pioneer Overseas Corporation). Виявлено збудники хвороб: фомозу (Phoma macdonaldii Boerema), фомопсису (Phomopsis helianthi Munt.), білої гнилі (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.), сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.), іржі (Puccinia helianthi Schw.) та септоріозу (Septoria helianthi Ellis & Kellerm). У 2021 р. спостерігали епіфітотію сірої гнилі на соняшнику. Всі гібриди уражувалися від 88,3 до 93,3 %. Ураження іржею сягало до 71,1 %. Виявлено стійкі гібриди ЕС ГЕНЕЗІС (13,3 %) і ЛГ59580 (15,0 %) до іржі. Від 40,0 до 50,0 % спостерігали ураження гібридів соняшнику септоріозом. Ураження фомопсисом становило від 27,2 до 34,7 %. Відмічали незначний розвиток фомозу – від 5,0 до 13,3 %. Ураження збудником білої гнилі було відсутнє. У 2022 р. інтенсивність ураження гібридів соняшнику збудниками хвороб була від низької 6,7 % до середньої 45,0 %. Ураження сірою гниллю становило від 41,7 до 45,0 %. Розвиток білої гнилі був незначним, до 10 %. Ураження гібридів збудником септоріозу було на рівні 20,0–25,0 %. Високу стійкість до білої гнилі відмічено у гібрида П64ЛП130. Стійкими до іржі були гібриди ЕС ГЕНЕЗІС і ЛГ59580. Ураження фомопсисом (до 15 %) відмічено у гібридів НК Конді, ЛГ5580 і ЕС АРОМАТІК СУ. Усі досліджувані гібриди виявили стійкість і помірну стійкість до фомозу. У 2023 р. погодні умови не сприяли розвитку збудників хвороб. Найвищого розвитку (до 30,0 %) на гібридах соняшнику набув фомоз. Не виявлено розвиток сірої гнилі і септоріозу. Розвиток збудника іржі був відсутнім на гібридах соняшнику, крім двох. Високу стійкість до фомопсису проявили НК Конді, ЕС АРОМАТІК СУ і ЛГ5580 (1,7 %). Високу стійкість до білої гнилі відмічено у гібрида П64ЛП130. Описание: The species composition of the causative agents of sunflower diseases was studied and the dominant species in the Central Forest-steppe were determined. Phytopathogenic monitoring of sunflower genotypes was carried out and the degree of prevalence and development of pathogens during the growing season was analyzed. The phytosanitary state analysis of sunflower agrocenosis was carried out during the growing season of 2021-2023. The phytopathological state of twelve sunflower hybrids was evaluated: SY Bakardi KLP, NK Kondi, SUZUKA, (Syngenta Crop Protection AG), LH5555 KLP, LH5580, LH59580 (Limagrain Europe), ES HENEZIS, ES Bellamis SL, ES AROMATIK SU (Euralis Semences), P64LP130, PR64F66, P64LE25 (Pioneer Overseas Corporation). The causative agents were identified: Phomosis (Phoma macdonaldii Boerema), Phomopsis (Phomopsis helianthi Munt.), white rot (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.), gray rot (Botrytis cinerea Pers.), rust (Puccinia helianthi Schw.) and septoriosis (Septoria helianthi Ellis & Kellerm). In 2021, epiphytotia of gray rot was observed on sunflower. All hybrids were affected from 88.3% to93.3 %. Rust damage reached 71.1 %. Resistant hybrids ES HENEZIS (13.3 %) and LH59580 (15.0 %) against rust were identified. Between 40.0 % and 50.0 % of sunflower hybrids were affected by septoriosis. Phomopsis infestation ranged from 27.2 % to 34.7 %. Not significant development of phomosis was noted from 5.0 % to 13.3 %. There was no white rot pathogen infection. In 2022 the intensity of sunflower hybrids damage by pathogens ranged from a low of 6.7 % to an average of 45.0 %. Gray rot infestation ranged from 41.7 % to 45.0 %. The development of white rot was not significant, up to 10%. Infection of the hybrids by the causative agent of septoriosis was at the level of 20.0– 25.0 %. High resistance against white rot was noted in the P64LP130 hybrid. ES HENEZIS and LH59580 hybrids were resistant to rust. Phomopsis damage (up to 15 %) was noted in hybrids NK Kondi, LH5580 and ES AROMATIK SU. All studied hybrids showed resistance and moderate resistance to phomosis. In 2023 weather conditions were not conducive to the pathogens development. Phomosis acquired the highest development (up to 30.0 %) on sunflower hybrids. The development of gray rot and septoriosis was not detected. The development of rust pathogen was absent on sunflower hybrids, except for two ones. High resistance against Phomopsis was shown by NK Kondi, ES AROMATIC SU and LH5580 (1.7 %). High resistance against white rot was noted in the P64LP130 hybrid. Key words: sunflower, hybrids, disease monitoring, phomosis, phomopsis, white and gray rot, rust, Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16752 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16751 Название: Поширення та видовий склад Fusarium Link на сортах пшениці м’якої озимої у Центральному Лісостепу України Авторы: Мурашко, Людмила Анатоліївна; Murashko, Lyudmila; Гуменюк, Олександр Володимирович; Humeniuk, Oleksandr; Кириленко, Віра Вікторівна; Kyrylenko, Vira; Сабадин, Валентина Яківна; Sabadyn, Valentyna; Дубовик, Наталія Сергіївна; Dubovyk, Nataliia Краткий осмотр (реферат): Перспективним завданням селекції є створення сортів пшениці м’якої озимої з груповою стійкістю до хвороб. Успіх у вирішенні цих питань, здебільшого, залежить від ефективності генетичного поліпшення сортів пшениці. Рівень забруднення агрофітоценозів збудниками роду Fusarium Link має глобальний прояв. Основними складовими методології створення вихідного матеріалу є регулярний моніторинг патогенного комплексу, морфофізіологічних властивостей рослин та популяцій особливо небезпечних видів збудників, об’єктивність оцінки імунологічних властивостей сортів, встановлення взаємовідносин у системі рослина-господар – патоген, виявлення і відбір високоефективних, адаптованих до зональних умов джерел та донорів пшениці мʼякої озимої. Наведено результати вивчення поширеності збудників фузаріозу зерна і видового складу грибів роду Fusarium Link на 23 сортах пшениці м’якої озимої з різних селекційних центрів України (Досконала, Приваблива, Столична, Фермерка, Мрія, Поверна, Турунчук, Звитяга, Косовиця, Вікторія, Безмежна, Водограй, Миролюбива, Полісянка, Волошкова, Чорнява, Циганка, Благо, Овідій), та селекційних ліній (джерел стійкості) – Миронівська ранньостигла/ CATALON, MV 20-88/Смуглянка, BILINMEVEN 49/Наталка, Донской простор/Славна, (Мікон/ALMA)/Легенда Миронівська. Для ідентифікації видів Fusarium Link у лабораторних умовах здійснювали фітопатологічний аналіз зерна пшениці мʼякої озимої. Високий відсоток здорового зерна визначили на сортах пшениці Косовиця, Купава, Столична та Мрія. Найменше ураження колосу Fusarium Link (3–4 %) виявлено у сортів: Безмежна, Поверна, Полісянка. Високий рівень інтенсивності ураження колосу Fusarium Link (15–18 %) спостерігали у сортів: Досконала, Турунчук, Овідій, Водограй, Миролюбива. Зерно пшениці мʼякої озимої у роки досліджень колонізували види Fusarium Link: F. sporotrichiella, F. monilifopme, F. graminearum, F. culmorum, F. avenaceum, F. gibbosum, F. sambucinum та F. oxysporium. Домінували види F. monilifopme та F. oxysporium, їх поширеність на зерні пшениці становила 16,2 та 11,7 % відповідно. Описание: A promising task of breeding is the creation of soft winter wheat varieties with group resistance to diseases. Success in solving these issues mainly depends on the effectiveness of genetic improvement of wheat varieties. The level of contamination of agrophytocenoses by pathogens of the genus Fusarium Link is global in nature. The main components of the methodology for source material creation are regular monitoring of the pathogenic complex, morphophysiological properties of plants and populations of particularly dangerous types of pathogens. The objectivity of the assessment of the immunological properties of varieties, the establishment of relationships in the plant-host-pathogen system, the identification and selection of highly effective, adapted to zonal conditions, sources and donors of soft winter wheat. The results of the study of the prevalence of fusarium pathogens of grain and the species composition of fungi of the genus Fusarium Link on 23 varieties of soft winter wheat from different breeding centers of Ukraine are presented («Doskonala», «Pryvablyva», «Stolychna», «Fermerka», «Mriya», «Poverna», «Turunchuk», «Zvytiaha», «Kosovytsia», «Viktoriеa», «Bezmezhna», «Vodohrai», «Myroliubyva», «Polisianka», «Voloshkova», «Chorniava», «Tsyhanka», «Blaho», «Ovidii») and breeding lines (sources of resistance) «Myronivska rannostyhla»/CATALON, MV 20-88/»Smuhlianka», BILINMEVEN 49/»Natalka», «Donskoi proctor»/»Slavna», (Mikon/ALMA)/»Lehenda Myronivska».Phytopathological analysis of soft winter wheat grain was carried out in the laboratory conditions to identify Fusarium Link species. A high percentage of healthy grain was determined on wheat varieties «Kosovytsia», «Kupava», «Stolychna», «Mriya». The smallest Fusarium Link ear damage (3-4%) was found in the following varieties: «Bezmezhna», «Poverna», «Polisianka». A high level of Fusarium Link ear damage intensity (15-18%) was observed in the following varieties: «Doskonala», «Turunchuk», «Ovidyi», «Vodohrai», «Myroliubyva». During the research years soft winter wheat grains were colonized by Fusarium Link species: F. sporotrichiella, F. monilifopme, F. graminearum, F. culmorum, F. avenaceum, F. gibbosum, F. sambucinum, and F. oxysporium. The species F. monilifopme and F. oxysporium dominated, their prevalence on wheat grains was 16.2% and 11.7% respectively. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16751 2024-01-01T00:00:00Z