http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/52 2026-06-03T22:07:12Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16649 Название: Зміна парадигми розвитку агропідприємств на основі технологій Індустрії 5.0 Авторы: Юхименко, Петро Іванович; Yukhymenko, Petro Краткий осмотр (реферат): Метою статті є розкриття проблеми переходу до нової парадигми розвитку агропідприємств України в умовах Індустрії 5.0 завдяки стійким технологічним змінам, які зумовлені глобальними екологічними проблемами екосистеми, що характеризуються потеплінням та недостатністю природно-ресурсного потенціалу для задоволення потреб життєдіяльності населення планети. У статті використовуються системний та еволюційний підходи, які передбачають ієрархічність сутнісного розуміння змісту п’ятої промислової революції та проведення дослідження в цілому з виявленням різноманітних характерних її ознак, прямих і зворотних зв’язків та залежностей, що виникають у процесі впровадження інноваційних технологій в агровиробництво. Результати дослідження доводить вплив технологічних досягнень Індустрії 5.0 на економічне зростання і розвиток сільських територій, при якому природні активи продовжують забезпечувати ресурси та екологічні послуги. Доведено, що активне впровадження досягнень Індустрії 5.0 в діяльність агропідприємств забезпечує практичний та гнучкий підходи до досягнення конкретного, вимірного прогресу за всіма її економічними та екологічними принципами, водночас повністю беручи до уваги соціальні наслідки цифровізації динаміки економічного зростання. Нова парадигма розвитку агропідприємництва на основі Індустрії 5.0 спрямована на забезпечення повної реалізації економічного потенціалу природних активів у напрямі досягнення сталості, що забезпечує зростання ефективності організації виробничої діяльності агропідприємств, підвищення соціально-культурного розвитку сільських територій та зменшення негативного впливу на екосистему регіону. Аргументовано, що природні активи не можна змінювати нескінченно, тому в новій парадигмі розвитку агропідприємництва на основі технологій Індустрії 5.0 це має бути врахованим. Охарактеризовано, що інноваційні технології Індустрії 5.0 забезпечують практичний та гнучкий підходи до досягнення конкретного вимірного прогресу за всіма її економічними та екологічними принципами, водночас повністю беручи до уваги соціальні наслідки динаміки зростання цифровізації та роботизації агровиробництва. Практичний зміст визначається тим, що теоретико-методологічні положення, висновки та науково-практичні рекомендації становлять наукове підґрунтя розроблення нової цілісної концепції розвитку агропідприємств України на основі нової парадигми Індустрії 5.0. Зроблено висновки про те, що інноваційні технології, доступ до яких надають Індустрія 4.0 та Індустрія 5.0, зумовлять беззаперечний прогрес в агросфері та можуть стати джерелом розвитку України, що доводить необхідність переходу на нову парадигму розвитку на основі досягнень Індустрії 5.0 в аграрному секторі України та окреслює стратегічні перспективи. Описание: The purpose of this article is to reveal the problem of the transition to a new paradigm of the development of agricultural enterprises of Ukraine in the conditions of Industry 5.0 on sustainable technological changes, which are caused by global ecological problems of the ecosystem, which leads to warming and ecological changes and insufficient natural resource potential to meet the needs of the population of the planet, which does not contribute to development. The article uses systemic and evolutionary approaches, which provide for a hierarchical understanding of the content of the fifth industrial revolution and conducting research in its integrity with the identification of various characteristic features, direct and reverse relationships and dependencies that arise in the process of introducing innovative technologies in agricultural production. The essence of the study is to determine the impact of the technological achievements of Industry 5.0 on the economic growth and development of rural areas, in which natural assets continue to provide resources and environmental services. It is shown that the active implementation of the achievements of Industry 5.0 in the activities of agricultural enterprises provides a practical and flexible approach to achieving concrete, measurable progress according to all its economic and ecological principles, while at the same time fully taking into account the social consequences of digitization of the dynamics of economic growth. The new paradigm of agribusiness development based on Industry 5.0 aims to ensure that natural assets can fully realize their economic potential in a sustainable manner. This potential includes increasing the efficiency of the organization of production activities of agricultural enterprises, increasing the social and cultural development of rural areas and reducing the negative impact on the ecosystem of the region. Natural assets cannot be replaced indefinitely, so this should be taken into account in the new paradigm of agribusiness development based on Industry 5.0 technologies. It is characterized that the innovative technologies of Industry 5.0 provide a practical and flexible approach to achieving concrete, measurable progress according to all its economic and ecological principles, while at the same time fully taking into account the social consequences of the dynamics of the growth of digitization and robotization of agricultural production. The practical content is determined by the fact that the theoretical and methodological provisions, conclusions and scientific and practical recommendations form the scientific basis for the development of a new holistic concept of the development of agricultural enterprises of Ukraine based on the new paradigm of Industry 5.0. Conclusions that innovative technologies, access to which Industry 4.0 and 5.0 gives us will lead to undeniable progress in the agricultural sector and can become a source of development of Ukraine, therefore, the prospects of transition to a new paradigm of development based on the achievements of Industry 5.0 in the agricultural sector of Ukraine become necessary and quite achievable. 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16643 Название: Українська економічна школа кінця ХІХ початку ХХ століття: формування та розвиток Авторы: Юхименко, Петро Іванович; Yukhymenko, Petro Краткий осмотр (реферат): Метою статті є розкриття витоків, що становлять фундамент самобутності української наукової школи економіки, яка своїми вагомими науковими здобутками в період кінця ХІХ - початку ХХ століття створила наукову платформу розвитку національної економічної школи і здобула світове визнання, проте тривалий період під тиском радянської ідеології була забута. Нові обставини російської агресії та інформаційного наступу на повноцінність українського народу і його державність спонукали до цього аналізу. Наші науковці навіть у складі російської імперії зуміли сформувати самобутню, оригінальну та високо інтелектуальну, зі світовим визнанням українську економічну школу, яка мала не тільки піонерність у наукових доробках, але й її ідеї мали вплив на економічну політику європейських країн, а окремі з них мали і практичне втілення у світі. Розкрити зміст цих наукових розробок, які справді формувались під впливом європейської економічної думки, довести, що за змістом і напрямами дослідження вони відзначались оригінальністю і самобутністю і відповідали світовим тенденціям розвитку економічної науки і є важливим завданням цього дослідження. Показано важливість української наукової школи економіки для національної і світової економічної науки. Висвітлено роль і значення наукового доробку діяльності представників української економічної школи у проведенні економічної політики, утвердження моральності в наукових дослідженнях і життєдіяльності. Практичний зміст визначається актуальністю протистоянню поширення наративу російської інформаційної машини про неповноцінність української нації, її державності, а для економістів - важливість вивчення власної наукової спадщини, яка є фундаментом розвитку економічної науки й нині. Описание: The article develops the positions and ideas of authors on the formation of the national architectural science of economic science and politics. On the basis of the analysis of Ukrainian economic literature 19- 20 years of the twentieth century. grounded the provisions on the emergence and institutionalization of the Ukrainian economic school as a scientific problem, methods of its solution, organization and sustainable reproduction of the corresponding co-authorship of scientists-representatives of the school. The main reasons and factors of growth of scientific interest in these issues in modern world and national literature are revealed. The disclosure of issues of the formation and development of the Ukrainian economic school is based on the author's developed propositions in three aspects: on periodization, theoretical directions and unity of components of economic science. Theoretical identification of the concepts: "scientific school"and "Ukrainian economic school" were implemented on the basis of application of scientific-science criteria. The essence, key theories and the circle of representatives of the Ukrainian economic school, its characteristic features, general and special research of phenomena and processes, connection with economic policy are found out. The revealed epistemological foundations and one-sidedness of modern concepts of development of the Ukrainian economic science of the 19th and early 20th centuries. as "adaptive-catchup" and "methodologically-conflict". In contrast, they have substantiated the concepts of "breakthrough", "synthetic" development of the Ukrainian economic school. The role and importance of the scientific work of the representatives of the Ukrainian economic school in the conduct of economic policies, established morality in scientific research and life activity are highlightedIt was shown that on the basis of the critical analysis of the achievements of the general scientific, economic world, representatives of Ukrainian schools, including economic ones, supplemented their latest ideas and concepts, considering the need to take into account the historical and social aspects of the development of the economy, traditions and mental features of society. It was proved that it was precisely our predecessors who, by their critical review of the initial provisions of classical political economy and Marxism, not only led to an intensive process of changing the whole system of development of Ukrainian economic thought at the end of the 19th to the beginning of the 20th century, but also laid the foundations for the formation of the social foundations of economic research, economic methodology of psychological moments and the birth of the institutional foundations of economic analysis, which is already at the turn of the XIX - XX centuries. has brought domestic economic thought closer to the world level. Kyiv economic schools were at the forefront of economic research of the period, with significant scientific results, the proof of which were the works of M. Bunge, E. Slutsky, O. Bilimovich, who had a powerful influence not only on Ukrainian but also on the world economic science. 2024-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16623 Название: Впровадження та розвиток циркулярного виробництва у продовольчій системі Авторы: Осипенко, Богдан Романович; Osypenko, Bohdan Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень моделі глобальної інклюзивної циркулярної економіки, визначення проблем, стратегічних пріоритетів і засобів її імплементації у продовольчій системі України. Доведено, що циркуляризація продовольчої системи вимагає стійких технологічних змін, які зумовлені глобальними екологічними забрудненнями екосистеми, що призводить до потепління і екологічних змін та недостатності природно-ресурсного потенціалу для задоволення потреб життєдіяльності населення планети, що не сприяє розвитку. У статті використовуються системний та еволюційний підходи, які передбачають ієрархічність сутнісного розуміння постулатів теорії циркулярної економіки та проведення дослідження в цілісності з виявленням різноманітних характерних ознак, прямих і зворотних зв’язків та залежностей, які виникають у процесі впровадження циклічного виробництва в основних ланках продовольчої системи. Суть дослідження полягає у визначенні впливу організації циклічного виробництва у продовольчій системі на економічне зростання і розвиток, за якого природні активи продовжують забезпечувати ресурси та екологічні послуги. Показано, що циклічне виробництво забезпечує практичний та гнучкий підхід до досягнення конкретного, вимірного прогресу за всіма його економічними та екологічними принципами, водночас повністю враховуючи соціальні наслідки екологізації динаміки економічного зростання виробництва продуктів харчування. Стратегії циклічного виробництва продовольчої системи спрямовані на забезпечення того, щоб природні активи могли повністю реалізувати свій економічний потенціал стійким чином. Цей потенціал включає надання життєво важливих послуг для населення країни – якісних продуктів харчування, чистого повітря і води, а також сталого біорізноманіття, необхідних для підтримки виробництва продуктів харчування і здоров’я людини. Природні активи не можна нескінченно замінювати, тому в політиці циклічного виробництва в системі забезпечення продуктами харчування це повинно враховуватися. Практичний зміст визначається тим, що теоретико-методологічні положення, висновки та науково-практичні рекомендації щодо комплексного підходу до циркуляризації виробничих процесів та замкнення ланцюгів постачання становлять наукове підґрунтя розроблення нової цілісної концепції розвитку циклічного виробництва у продовольчій системі України. Обґрунтовано висновки про те, що cаме циркуляризація виробництва продовольчої системи може стати джерелом її розвитку в Україні та важливим фактором зростання ефективності продовольчої галузі, є досяжною та набуває практичної значимості в умовах розвитку міжнародного співробітництва і, зокрема, наближення до стандартів ЄС. Описание: The purpose of this article is to reveal the problem of transition to circular production in the food system on sustainable technological changes, which are caused by global environmental pollution of the ecosystem, which leads to warming and environmental changes and insufficient natural resource potential to meet the needs of the planet's population, which does not contribute to development. The article uses systemic and evolutionary approaches, which provide for a hierarchy of essential understanding of the postulates of the theory of the circular economy and conducting research in integrity with the identification of various characteristic features, direct and feedback relationships and dependencies that arise in the process of implementing circular production in the main links of the food system. The essence of the study is to determine the impact of organizing circular production in the foodsystem on economic growth and development, in which natural assets continue to provide resources and environmental services. Circular production is shown to provide a practical and flexible approach to achieving concrete, measurable progress across all its economic and environmental principles, while fully taking into account the social consequences of greening the dynamics of economic growth in food production. Strategies for circular production of the food system aim to ensure that natural assets can fully realize their economic potential in a sustainable manner. This potential includes the provision of vital life-support services – quality food, clean air and water, and sustainable biodiversity – necessary to support food production and human health. Natural assets cannot be replaced indefinitely, so policies for circular production in the food system must take this into account. It is characterized that circular production of the food system provides a practical and flexible approach to achieving concrete, measurable progress across all its economic and environmental principles, while fully taking into account the social consequences of circular production of the dynamics of economic growth in the production of quality food products. The practical content is determined by the fact that theoretical and methodological provisions, conclusions and scientific and practical recommendations constitute the scientific basis for the development of a new holistic concept of the development of cyclical production in the food system of Ukraine. The conclusions that cyclical production in the food system itself can become a source of its development, therefore, the prospects for creating cyclical production in Ukraine become necessary and quite achievable. 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16622 Название: Restoration of territorial communities of Ukraine under martial law Авторы: Shust, Olena; Шуст, Олена Анатоліївна; Krysanov, Dmytro; Крисанов, Дмитро Федосович; Herasymenko, Iryna; Герасименко, Ірина Олександрівна; Drahan, Oksana; Драган, Оксана Олександрівна; Tkachenko, Kateryna; Ткаченко, Катерина Віталіївна; Zubchenko, Viktoria; Зубченко, Вікторія Володимирівна Краткий осмотр (реферат): The article considers the potential of territorial communities under martial law based on the strengthening of social capital. It is proven that the unprovoked aggression of the Russian Federation against Ukraine has caused a number of economic, social, environmental, demographic and other problems, which were especially clearly revealed after the liberation of the occupied territories. It is noted that among the main problem types of territories, the following type is the most common: rural areas and small towns with a population of up to 50 thousand people due to the increased burden on social and engineering infrastructure due to the displacement of the population and the relocation of enterprises under martial law. Based on the identification of current challenges and the assessment of prospective development problems and measures to overcome them, three groups of territorial communities have been identified: a) rear communities; b) communities that were in the zone of combat operations and/or occupation; c) communities that are in the zone of combat operations and/or occupation, located within a 30-kilometer zone from the border with Russia/Belarus. Eight key goals in the development of communities and a system of measures for their implementation have been outlined, which will help ensure their restoration within the established time frame.The experience of developing rural and settlement communities based on the modernization of their potential with the involvement of communal property and social capital, which is spreading due to the activities of its carriers and is combined with shifts in the agricultural sector and other industries, is summarized. It is highlighted that on the basis of existing communal property, including land resources, communal enterprises are created that are engaged in agriculture, processing of agricultural products and non-agricultural activities, which are provided by both existing local entrepreneurs and related businesses. It is emphasized that an important component of restoring the potential of rural/settlement communities is the involvement of social capital, which is understood as a public resource that is accumulated and used for social development and conversion into other types of resources. The components of social capital are summarized: trust, social networks, values and norms. It is substantiated that local governments, local public organizations, enterprises and cooperatives contribute to the intensification of social capital use by subjects and collectives, its development and enrichment through the exchange of advanced knowledge and practical experience, new agricultural and social technologies, scarce resources, advanced economic tools and management methods. Описание: У статті розглядається потенціал територіальних громад в умовах воєнного стану на основі посилення соціального капіталу. Доведено, що неспровокована агресія рф проти України спричинила низку економічних, соціальних, екологічних, демографічних та інших проблем, які особливо чітко розкрилися після звільнення окупованих територій. Відзначено, що серед основних проблемних типів територій найбільш поширеним є такий тип: сільські території та малі міста до 50 тис. осіб через зростання навантаження на соціальну та інженерну інфраструктуру у зв’язку з переміщенням населення і релокацією підприємств в умовах воєнного стану. На основі ідентифікації сучасних викликів і оцінюванню проблем перспективного розвитку та заходів по їх подоланню виділено три групи територіальних громад: а) тилові громади; б) громади, які перебували в зоні бойових дій та/або окупації; в) громади, які перебувають в зоні бойових дій та/ або окупації, знаходяться в 30-кілометровій зоні від кордону з росією/білоруссю. Окреслено вісім ключових цілей у розвитку громад та систему заходів з їх реалізації, які сприятимуть забезпеченню їх відновлення у встановлені строки. Узагальнено досвід розвитку сільських і селищних громад на основі модернізації їх потенціалу із залученням об’єктів комунальної власності й соціального капіталу, що поширюється унаслідок активностей його носіїв та поєднується із зрушеннями в аграрному секторі й інших галузях. Висвітлено, що на базі існуючої комунальної власності, включаючи й земельні ресурси, створюються комунальні підприємства, які зайняті в сільському господарстві, переробленні аграрної продукції та позааграрній діяльності, що забезпечується як діючими місцевими підприємцями, так і реловованим бізнесом. Наголошено, що важливою складовою відновлення потенціалу сільських/селищних громад є залучення соціального капіталу, під яким розуміють громадський ресурс, що накопичується та використовується для суспільного розвитку й конвертації в інші види ресурсів. Узагальнено складові соціального капіталу: довіра, соціальні мережі, цінності та норми. Обґрунтовано, що органи місцевого самоврядування, місцеві громадські організації, підприємства і кооперативи сприяють активізації використання соціального капіталу суб’єктами і колективами, його розвитку та збагаченню шляхом обміну передовими знаннями і практичним досвідом, новими аграрними й соціальними технологіями, дефіцитними ресурсами, просунутими економічними інструментами та методами господарювання. 2025-01-01T00:00:00Z