http://rep.btsau.edu.ua/handle/123456789/183 2026-07-20T21:09:05Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/17143 Название: Порівняльна оцінка транспортних систем для мікробіологічного моніторингу поверхонь у ветеринарних клініках Авторы: Шевченко, Максим Віталійович; Shevchenko, Maksym; Білик, Сергій Анатолійович; Bilyk, Sergey; Плахотнюк, К.О.; Plakhotniuk, K.; Пшець, Данило Дем'янович; Pshets, Danylo; Савченюк, Михайло Олександрович; Savcheniuk, Mykhailo; Пантелеєнко, Ольга Володимирівна; Panteleienko, Olga; Царенко, Тарас Михайлович; Tsarenko, Taras; Довгаль, Олександр Володимирович; Dovgal, Oleksaandr Краткий осмотр (реферат): Ветеринарні клініки є унікальним епідеміологічним середовищем, де одночасна присутність людей і тварин різних видів створює умови для циркуляції умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема мультирезистентних патогенів групи ESKAPE. Стандартизований протокол мікробіологічного моніторингу поверхонь для ветеринарного клінічного середовища донині відсутній. Метою пілотного дослідження була порівняльна оцінка аналітичної ефективності транспортних систем для тампонного відбору мікробіологічних проб у ветеринарних клініках та визначення методологічних підходів для подальших контрольованих експериментів. Дослідження проводили протягом 2025 року у двох незалежних ветеринарних клініках. У клініці 1 порівнювали тампони з гелевим транспортним середовищем AMIES та тампони, зволожені фосфатним буфером; у клініці 2 ‒ тампони із 2 % розчином тіосульфату натрію (Na₂S₂O₃) та тампони з фосфатним буфером. Відбір проб здійснювали з трьох клінічно значущих локацій стандартизованим методом із використанням рамки 10×10 см; ідентифікацію мікроорганізмів проводили за допомогою MALDI-TOF MS. Кількісну оцінку проводили у КУО/мл елюату як показник відновлювальної здатності транспортної системи. На поверхнях виявлено грамнегативну умовно-патогенну мікрофлору: Pseudomonas spp., Enterobacter spp., Acinetobacter radioresistens, Pseudomonas putida, Enterobacter cloacae/asburiae та Pantoea agglomerans. Загальне порівняння не виявило статистично значущих відмінностей між транспортними системами в межах кожної клініки (p = 0,616 та p = 0,946 відповідно), а коефіцієнт каппа Коена становив 0,847 (майже повна узгодженість), що свідчить про їх загальну аналітичну зіставність у польових умовах. Водночас обмежений обсяг вибірки і відсутність контролю з відомою кількістю інокулюму не дозволяють робити висновки про переваги конкретної системи. Робота визначає методологічні рамки для подальшої контрольованої лабораторної валідації транспортних систем для мікробіологічного моніторингу у ветеринарних клініках. Описание: Veterinary clinics represent a unique epidemiological environment where the simultaneous presence of humans and animals of different species creates conditions for active circulation of opportunistic microorganisms, including multidrug-resistant ESKAPE pathogens. Despite the recognised role of surface microbiological monitoring as an infection control tool, a standardised sampling protocol for the veterinary clinical setting is still lacking. The aim of the study was a comparative evaluation of the diagnostic performance of different transport media and moistening solutions for swab sampling from surfaces of veterinary clinics. The study was conducted in 2025 in two independent veterinary clinics with markedly different microbial burden levels (852–1690 CFU/cm² and 10–450 CFU/cm², respectively). In Clinic 1, AMIES gel transport swabs were compared with phosphate buffer-moistened swabs; in Clinic 2, swabs moistened with 2 % sodium thiosulfate (Na₂S₂O₃) were compared with phosphate buffer swabs. Samples were collected from three clinically relevant locations using a standardised 10×10 cm frame method; microorganism identification was performed by MALDI-TOF MS. Opportunistic gram-negative microflora was detected on all surfaces: Pseudomonas spp., Enterobacter spp., Acinetobacter radioresistens, Pseudomonas putida, Enterobacter cloacae/asburiae, and Pantoea agglomerans. Overall comparison revealed no statistically significant differences between methods (p = 0,616 and p = 0,946, respectively), indicating their analytical equivalence. In Clinic 1, the phosphate buffer method achieved ideal diagnostic performance (sensitivity, specificity, and accuracy of 1,000), while the AMIES method showed sensitivity of 0,882; Cohen’s kappa coefficient was 0,847 (almost perfect agreement). Notably, at the pharmacological table in Clinic 2, where potassium peroxymonosulfate-based disinfectants were used, the Na₂S₂O₃ method detected significantly higher contamination levels (p = 0,026), most likely reflecting growth inhibition by residual oxidisers in samples lacking a neutralizer. The results confirm that phosphate buffer swab moistening is a cost-effective and diagnostically reliable baseline protocol for routine surface monitoring in veterinary clinics, while the inclusion of chemical neutralisers in the transport solution is essential when sampling after disinfection with oxidising agents. 2026-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/17071 Название: Клініко-лабораторне обґрунтування комплексної діагностики інфекційного перитоніту котів Авторы: Тєор, Валерія Сергіївна; Tieor, Valeriia; Царенко, Тарас Михайлович; Tsarenko, Taras Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження було здійснити клініко-лабораторне обґрунтування комплексної діагностики інфекційного перитоніту котів (ІПК) у реаліях вітчизняної ветеринарної практики. У роботі наведено дані анкетування практикуючих ветеринарних лікарів, оцінено діагностичну цінність рутинних показників крові та ексудату, описано результати ПЛР-верифікації діагнозу, а також ефективність підтвердження діагнозу через пробне лікування (ex juvantibus). Методологія дослідження включала ретроспективний аналіз дослідження на коронавірус 3294 лабораторних проб в лабораторії «Бальд» (м. Київ), анкетування щодо алгоритмів діагностики ІПК 41 ветеринарного лікаря-практика з різних регіонів України з домінуванням фахівців із м. Київ та ретроспективне вивчення 85 підтверджених клінічних випадків ІПК (22 коти з ексудативною формою та 63 тварини з неексудативною або змішаною). Аналізуючи клінічні випадки оцінювали анамнез, загальний і біохімічний аналізи крові, параметри випоту, результати ПЛР-тестування та клінічний відгук на противірусну терапію препаратом GS-441524. Анкетування засвідчило, що 97,5 % лікарів використовують коректний базовий набір діагностичних тестів, проте виявлено діагностичну проблему: 46,3 % фахівців досі призначають неспецифічні тести на антитіла у крові, а 34,1 % покладаються на антиген у калі, що не має підтверджувальної цінності для ІПК. Аналіз клінічних кейсів показав, що головним фактором ризику ІПК є скупчене утримання котів, понад 80 % пацієнтів, а маніфестація хвороби найчастіше припадає на вік 5–12 місяців. Жовтяницю з різким підвищенням білірубіну фіксували у 45,4 % хворих. Отримані дані підтверджують високу чутливість зниження А/Г коефіцієнта та специфічність ПЛР випітної рідини у позитивній когорті. У випадках сухої форми, де біопсія тканин часто є недоступною, найбільш обґрунтованим підходом є полімодальна оцінка разом із пробною терапією. Отримані дані узгоджуються із сучасними уявленнями про комплексний підхід до виявлення ІПК. Застосування GS-441524 як діагностики ex juvantibus має високу практичну застосовність, особливо за неексудативної форми ІПК, та обґрунтовує необхідність ініціації терапії ще до отримання остаточних результатів складних тестів. Впровадження алгоритму з акцентом на ПЛР випоту та ранню противірусну терапію є перспективним для покращення прижиттєвої діагностики ІПК в Україні. Описание: The aim of this study was to provide a clinical and laboratory rationale for the comprehensive diagnosis of feline infectious peritonitis (FIP) in the context of domestic veterinary practice. The paper presents data from a survey of practicing veterinary surgeons, evaluates the diagnostic value of routine blood and exudate parameters, describes the results of PCR-based diagnosis verification, and assesses the effectiveness of confirmatory diagnosis through trial treatment (ex juvantibus). The research methodology included a retrospective analysis of 3,294 laboratory samples tested for coronavirus at the Bald Laboratory (Kyiv), a survey of 41 practicing veterinarians from various regions of Ukraine (with a predominance of Kyiv-based specialists) regarding their FIP diagnostic algorithms, and a retrospective review of 85 confirmed clinical cases of FIP (22 cats with the effusive form and 63 animals with the non-effusive or mixed form). Clinical case analysis covered medical history, complete blood count and biochemical blood parameters, effusion characteristics, PCR test results, and clinical response to antiviral therapy with GS-441524. The survey revealed that 97,5 % of veterinarians use the correct basic diagnostic panel; however, a diagnostic gap was identified: 46,3% of specialists still order non-specific serum antibody tests, and 34,1 % rely on fecal antigen testing, which has no confirmatory value for FIP. Analysis of clinical cases showed that group housing is the primary risk factor, accounting for over 80 % of patients, and that disease onset most commonly occurs between 5 and 12 months of age. Jaundice with a marked elevation in bilirubin was recorded in 45,4 % of cases. The findings confirm the high sensitivity of a reduced albumin-to-globulin ratio and the specificity of effusion PCR in the positive cohort. In cases of the dry form, where tissue biopsy is frequently unavailable, the most justified approach is multimodal assessment combined with trial therapy. The results are consistent with current understanding of a comprehensive approach to FIP diagnosis. The use of GS-441524 as an ex juvantibus diagnostic tool demonstrates high practical applicability, particularly in the non-effusive form of FIP, and supports initiating therapy before definitive results of complex tests are available. Implementation of a diagnostic algorithm emphasizing effusion PCR and early antiviral therapy is a promising strategy for improving in vivo FIP diagnosis in Ukraine. 2026-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16203 Название: Профілактика каліцивірозу у котів як складова контролю інфекційних захворювань в умовах клініки дрібних тварин Авторы: Бурда, Назар Володимирович; Burda, Nazar; Білик, Сергій Анатолійович; Bilyk, Sergey Краткий осмотр (реферат): Каліцивіроз у котів є однією з найпоширеніших та висококонтагіозних вірусних інфекцій, що вражає верхні дихальні шляхи та ротову порожнину тварин. Захворювання особливо поширене в умовах високої щільності утримання тварин, таких як притулки, розплідники та ветеринарні клініки. У процесі практичної діяльності було проведено аналіз клінічних випадків захворювання, оцінено ефективність санітарнопрофілактичних заходів, протоколів вакцинації, ізоляції тварин з підозрою на вірусні інфекції, а також застосування дезінфекційних засобів. Особливу увагу приділено реалізації принципів біобезпеки, включаючи зонування клініки, регулярний моніторинг стану здоров’я пацієнтів та інформування власників тварин про заходи профілактики Описание: Feline calicivirosis is one of the most common and highly contagious viral infections that affects the upper respiratory tract and oral cavity of animals. The disease is especially common in conditions of high animal density, such as shelters, kennels and veterinary clinics. In the process of practical activities, an analysis of clinical cases of the disease was conducted, the effectiveness of sanitary and preventive measures, vaccination protocols, isolation of animals with suspected viral infections, as well as the use of disinfectants were assessed. Particular attention was paid to the implementation of biosecurity principles, including clinic zoning, regular monitoring of patients' health and informing animal owners about preventive measures 2025-01-01T00:00:00Z http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/16202 Название: Порівняльна оцінка мікробного забруднення поверхонь ветеринарної клініки до та після дезінфекції Авторы: Пшець, Данило Дем'янович; Pshets, Danylo; Білик, Сергій Анатолійович; Bilyk, Sergey Краткий осмотр (реферат): Проведено оцінку мікробного забруднення різних поверхонь ветеринарної клініки до та після дезінфекції. Встановлено значне зниження кількості мікроорганізмів на поверхнях після проведення дезінфекції, що підтверджує ефективність санітарних заходів. Описание: An assessment of microbial contamination of various surfaces of the veterinary clinic before and after disinfection was carried out. A significant decrease in the number of microorganisms on the surfaces after disinfection was found, which confirms the effectiveness of sanitary measures. 2025-01-01T00:00:00Z